Оселища жовто-зелено-блакитних пташок.
Тримаймося із синичками разом і сонячна блакить неба та його тепло для оселищ людей та біорізноманіття Гетьманського національного природного парку, будуть доброю весняною надією проти морозів і тривог із нічними залізними птахами.
Сонячного лютневого дня, науковці та рейнджери-природоохоронці Гетьманського НПП, продовжили облаштовувати оселища жовто-зелено-блакитних пташок багаторічного науково-моніторингового дослідження - біометоду щодо захисту лісових екосистем, започатковані відомим орнітологом Книшом М.П. та колегами з Харківських університетів в долині річки Ворскла, неподалік с. Кам’янка.
Синички – найбільші і найближчі друзі лісівників, садівників та городників. Вони можуть добре запам'ятовувати місця, де знайшли житло та їжу і можуть навчити своїх пташенят прилітати саме до вашої годівниці. Тримаються вони лісів, парків, садів. У наших в штучних гніздівлях гніздяться: велика і блакитна синиці, а також зрідка гаїчка болотяна і чорна синиця.
Сини́ця блаки́тна (Cyanistes caeruleus ) – жовтогруда пташка з гучним голосом. Вона є одним із найпоширеніших співочих птахів Європи. В Україні блакитна синиця іноді вважається однією з пташок-символів через своє синьо-жовте забарвлення. Синиця блакитна належить до ряду Горобцеподібні.
Чорна синиця (Periparus ater) - типова мешканка хвойних лісів. Віддає перевагу ялиновим лісам, зустрічається також в ялиново-листяних і соснових лісах. У дорослого птаха верх голови і горло чорні, на чорних верхніх покривних перах крила дві білі поперечні смужки. Гнізда влаштовує в дуплах переважно хвойних дерев, у природних порожнинах, В Україні осілий, кочовий, зимуючий вид. Охороняється Бернською конвенцією.
Гаїчка болотяна (Poecile palustris) - невеликий птах мешканець вологих дрібнолистяних лісів. В Україні осілий, кочовий вид. Охороняється Бернською конвенцією.
Велика синиця (Parus mayor) - пташка, яка не тільки регулює кількість шкідливих комах, але й може співати до 40 пісень і полювати на кажанів. Свою назву вони отримали з-за характерного щебетання, яке, якщо прислухатися, звучить, як «сі-синь-сі». Народні назви великої синиці – зінзівер, синиця-коник та сикора. Гніздиться в дуплі або штучних гніздівлях вистеляючи гніздо травою, шерстю, мохом і пір'ям. У кладці синички буває 5-12 яєць. Пташенята з'являються через 12-14 днів після того, як батьки сідають на гніздо.
Усі ці птахи наших помешкань полюбляють смакувати шкідливими комахами. Взимку велика синиця може їсти кажанів, які впали у сплячку. Попри миленьку кольорову зовнішність ці пташки діють як досвідчений хижак. Зазвичай вони полюють весь день безперервно, навіть добре ще їдять коли вони вже ситі. Надлишки видобутку вони ховають в гнізді, щоб з’їсти їх пізніше. Синиці поїдають практично будь-яких комах, навіть тих, якими інші птахи зазвичай не харчуються. Пара синиць, що вигодовує молодь, щоденно приносить пташенятам у середньому 1800 комах та їх личинок. За весь час перебування у гнізді малеча з’їдає близько 15000 комашок і гусені; Ця цінна для лісу і садів пташка, за сприятливих умов, може дожити до 10 років, з великим рядом пра-пра... життєвих поколінь.
Протягом вегетаційного сезону лісових культур, науковцями науково-дослідного відділу парку, заплановані як польові дослідження, за наявності безпечного доступу до локацій, так і сучасні технології ГІС-картування та космічного моніторингу біотопів та популяційно-видових оселищ ландшафтів природно-заповідного фонду. Такі технології активно використовуються в Гетьманському національному природному парку, за керівництва наукового співробітника Олега Скляра, під час польових та камеральних досліджень за картографічними матеріалами. Ці технології є найбільш практичними в умовах обмеженості доступу до природних екосистем з наслідками бойових дій та воєнного стану в Україні.
Годівнички для зимових птахів
Як допомогти птахам узимку? Малюки із садочка "Калинка" тепер точно знають!
На сьогоднішньому заході ми разом із дітьми говорили про те, чим можна і не можна годувати птахів взимку. Діти дізналися, що корисними для пернатих є:
- несолоне сало,
- несмажене насіння соняшника,
- пшоно, вівсянка,
- горішки, сушені ягоди.
А ось хліб, смажене чи солоне – категорично не можна!
Малюки відгадували загадки про пташок, грали у цікаві ігри, а найголовніше – разом із провідними фахівцями з екоосвіти та вихователями власноруч зробили годівнички!
Тепер кожен зможе повісити свою годівничку або на території садочка, або біля свого будинку, щоб допомагати пташкам пережити холодну зиму.
Допомагаючи природі, ми робимо світ кращим!
Еко-іграшка "Весняне зайченя"
21 лютого, на базі Охтирського Червоного Хреста України провідний фахівець з екологічної освіти Гетьманського НПП провела для волонтерів та співробітників майстер-клас виготовлення еко-іграшки "Весняне зайченя" - це чудова ідея для розвитку творчості, релаксації та зближенню учасників.
Працівниця Парку розповіла, що період переходу від зими до весни — це важливий етап у житті зайця, адже він пов’язаний із змінами у природі, які безпосередньо впливають на його поведінку та фізіологічний стан. Зимовий період для зайця — це час адаптації до суворих умов, а з початком весни він проходить кілька ключових змін.
Взимку зайці зазвичай знижують свою активність, але з настанням весни починається період парування. Самці зазвичай стають більш агресивними та проявляють більшу територіальну активність. Вони починають боротися за самок, що можуть бути готові до спаровування після зимової паузи. Відбувається й початок сезону народження малят — зайчата з’являються на світ в кінці весни.
З початком весни зайці стають більш активними, починають активно шукати їжу і проявляти соціальну активність. Підвищується їх фізична активність, що включає біганину, стрибки та інші види рухової активності, які допомагають їм у пошуках їжі і в ухиленні від хижаків.
Весна дає зайцю нові можливості для харчування та розмноження, але й приносить додаткові ризики через активізацію хижаків.
Зимуючі птахи Гетьманського національного природного парку
Провідні фахівці з екоосвіти Гетьманського НПП завітали до маленьких дослідників із садочка "Калинка", щоб познайомити їх із зимуючими птахами, які залишаються на території Гетьманського національного природного парку навіть у холодну пору року.
Малюки дізналися, хто залишається зимувати поруч із нами:
- спритний синичка блакитна,
- яскравий снігур,
- голосистий горобець,
- моторний дятел,
- допитливий сойка та багато інших пернатих друзів.
Діти уважно слухали розповідь, розглядали фото та ілюстрації птахів, спостерігали за їхньою поведінкою на природі. Вони дізналися, що пташки взимку потребують нашої допомоги, адже знайти їжу їм буває непросто.
Разом ми зробили ще один крок до того, щоб виховати в дітях любов та дбайливе ставлення до природи!
Птахом 2025 року обрано крутиголовку (Jynx torquilla)
На базі Охтирського молодіжного центру пройшла бесіда під назвою «Птахом 2025 року обрано крутиголовку (Jynx torquilla)
яка об'єднала молодь, працівника культури та Великописарівську бібліотеку. Захід провела провідний фахівець з екологічної освіти Гетьманського НПП.
Метою заходу було привернути увагу до важливості збереження біорізноманіття та охорони природних видів, зокрема птахів. Фахівець розповіла про крутиголовку — маленьку пташку, яка, попри свої розміри, має величезне значення для екосистеми. Крутиголовка славиться своєю здатністю повертати голову на 180 градусів, що дозволяє їй уважно обстежувати навколишнє середовище в пошуках їжі, зокрема комах, які вона ловить під корою дерев. Це робить її важливим помічником у контролі за чисельністю шкідників лісу.
Цього року крутиголовка була обрана птахом року 2025 через свою унікальну роль у природному балансі. Протягом останніх десятиліть цей вид став все рідшим через зменшення природних місць для гніздування, зокрема через вирубку лісів і зміну ландшафтів. Однак саме вивчення і захист крутиголовки може стати важливим кроком у збереженні екосистем лісів і боротьбі з кліматичними змінами.
Бесіда пройшла в теплій атмосфері, сповненій натхнення та бажання зберегти нашу планету. Учасники дізналися не лише про фізіологічні особливості крутиголовки, але й про її роль у підтримці балансу природних екосистем. Фахівець також наголосила на важливості охорони місць проживання птахів та збереження їхніх шляхів міграції, оскільки зміни в екосистемах можуть серйозно вплинути на чисельність таких видів.
Цей захід став чудовою нагодою для учасників не тільки дізнатися більше про птахів, але й отримати натхнення для активнішої участі в охороні природи, адже збереження кожного виду має величезне значення для збереження всієї планети.