У Тростянецькій громаді вшанували Захисників та Захисниць України
З нагоди Дня Захисників та Захисниць України у Тростянецькій громаді, керівник Гетьманського національного природного парку долучився до урочисто-пам’ятного заходу на Алеї Героїв.
Участь у заході взяли представники міської ради та трудових колективів, бійці територіальної оборони, рідні полеглих воїнів та небайдужі жителі громади. Присутні вшанували пам'ять тих, хто віддав своє життя за свободу та незалежність України.
Трьом загиблим військовослужбовцям посмертно присвоєно звання "Почесний громадянин Тростянецької ТГ": Сергію Рощі, Владиславу Лозі та Валентину Красникову.
Посвідчення та відзнаки міський голова вручив дружинам та матері загиблих Героїв, висловивши щирі співчуття всім рідним та близьким.
Маленькі кроки до єдності
До Дня захисників та захисниць України у Великописарівській публічній бібліотеці відбувся майстер-клас із плетіння браслетів зі стрічок.
На захід завітали сильні та мужні жінки, які через війну були вимушені залишити свої рідні домівки. Вони сумують за своїм селищем, проте продовжують жити, працювати й тримати себе у нових обставинах.
Майстер-клас став для них не лише творчим заняттям, а й своєрідною психологічною підтримкою. Спільна справа допомогла відволіктися від тривог, подарувала тепло спілкування та нагадала: навіть далеко від дому ми можемо знаходити сили, аби триматися разом.
Такі зустрічі — це маленькі кроки до єдності та відновлення внутрішньої гармонії, що так потрібні кожному в цей непростий час.
Пам’ятаймо: сьогодні ми плетемо не лише браслети, а й міцні нитки підтримки, взаєморозуміння й віри в Перемогу.
Справжні дослідники.
Провідні фахівці з екологічної освіти разом із науковим співробітником Гетьманського національного природного парку провели надзвичайно цікаву зустріч для вихованців туристичного гуртка Палацу дітей та юнацтва.
Цього разу діти спробували себе у ролі справжніх дослідників!
Науковий співробітник показав їм спеціальні прилади, які допомагають вивчати довкілля:
- вимірювач кислотності води (pH-метр) – діти побачили, як відрізняється склад різних зразків води;
- шумомір – спробували визначити рівень навколишнього шуму та дізналися, як він впливає на людину і тварин;
- прилади для дослідження якості повітря – щоб зрозуміти, наскільки важливо берегти чистоту довкілля.
Діти не лише спостерігали, а й активно брали участь у вимірюваннях: самостійно перевіряли рівень шуму, порівнювали різні зразки води, робили висновки. Атмосфера була по-справжньому захоплююча – у залі панував інтерес, щирі емоції та жага до знань.
Такі зустрічі доводять: екологія – це не лише наука, а й справжня пригода, яка допомагає пізнавати світ навколо нас і вчить дбайливо ставитися до природи.
Вартові природи й Батьківщини
1 жовтня Україна відзначає День захисників та захисниць. Це свято — про мужність і силу, про любов до рідної землі, яка надихає боротися й вистояти. Для колективу Гетьманського національного природного парку цей день має особливий зміст, адже дев’ятеро наших працівників сьогодні захищають Україну на фронті.
Ще вчора вони були захисниками природи, інспекторами, науковцями, які пильнували кожне дерево, кожну стежку, щоб природа жила й відновлювалася. Вони знали ціну гармонії між людиною та довкіллям. А сьогодні ті ж самі руки, що садили дерева й рятували пташині гнізда, тримають зброю, прикриваючи побратимів на передовій.
За стійкість та відвагу працівники Парку відзначені державними нагородами: орденами, відзнаками, пам’ятними та нагрудними медалями, серед яких і почесні медалі «За стійкість та відвагу». Кожна нагорода — це символ вдячності країни її синам, які стоять на захисті незалежності.
Ми пишаємося ними. Вони — приклад для нас і доказ того, що справжній захисник завжди був і буде там, де потрібна сила, любов і відданість. Ми з нетерпінням чекаємо їхнього повернення, аби знову разом садити дерева, слухати спів пташок і будувати мирне майбутнє.
Журавель — символ Гетьманського національного природного парку — завжди нагадував нам про силу, вірність і повернення додому. І як журавель щороку долає тисячі кілометрів, щоб повернутися на рідні землі, так і наші працівники сьогодні йдуть важким фронтовим шляхом, щоб повернутися з перемогою.
Ми пишаємося нашими колегами, які довели: той, хто здатен берегти природу, здатен і боронити країну. Ми з нетерпінням чекаємо їхнього повернення, щоб разом знову відновлювати лісові стежки, садити дерева й будувати мирне майбутнє.
Громадськість та учительські освітні технології у збереження заповідних лучно-степових екосистем
Громадська організація "Центр екологічних ініціатив Екодія" та Чеська гуманітарна організація «People in Need Ukraine» від Європейського Союзу, надали фінансову та наукову підтримку проєкту "Лучно-степові екосистеми як елементи природної та культурної спадщини в розрізі освітнього процесу", який реалізовувала "Мережа екостанцій України" серед місцевих територіальних громад та загальноосвітніх закладів прифронтового регіону.
Фахівці наукового відділу Гетьманського національного природного парку взяли безпосередню активну і практичну участь у цьому двоетапному науково-практичному заході.
Перший освітянський блок реалізовувався на ландшафтах Сеймського регіонального ландшафтного природного парку на базі ДПТНЗ ”Конотопський професійний аграрний ліцей” з проведенням круглого столу за темою ”Лучно-степові екосистеми як елементи природної та культурної спадщини в розрізі освітнього процесу”.
Територія Попівської громади розташована у межах поліської та лісостепової зон України. Саме тому збереження лук і степів - надзвичайно важливе питання, яке було у центрі уваги як доповідачів, так і постерних доповідей власних досліджень учнів МАН, представлених для дискусійного обговорення та оцінювання вчителями-природничниками з критеріями науково-практичної цінності для довкілля регіональних громад.
Досвід наукової та просвітницько-рекреаційної роботи Гетьманського національного природного парку у виступі перед представниками освітніх закладів представили начальник науково-дослідного відділу Микола Баштовий, наукові співробітники доцент Юлія Литвиненко та доцент Олександр Говорун, які багаторічно виступають як керівники науково-дослідних робіт в системі МАН, так і є його активними членами фахового конкурсного журі.
Від імені національного природного парку науковцями був представлений ілюстрований багаторічний досвід фахівців освітньо-наукової роботи з юним підростаючим поколінням, так і з активною громадською організацією – «Охтирка –Зелене місто» з її ековізією дорослих проблем довкілля, які накопичувались роками і потребують негайного планового аналітичного розгляду та практичного вирішення для сталого майбутнього Охтирської міської територіальної громади.
Учасники круглого столу, у переддень традиційного Дня Учителя, позитивно відзначили природоохоронний досвід провідних фахівців з екологічної освіти Гетьманського національного природного парку (http://www.getmanski.info/index.php/ukr/) на шляху пізнання молодим поколінням екологічної азбуки життя в екосистемах природного довкілля територіальної громади.
Окрім того, високо були оцінені міжнародні проекти Тростянецької громади та фахівців національного природного парку з Татранським парком народовим (https://tpn.gov.pl/), щодо залучення учнів МАН місцевих громад в дослідженні історичних ландшафтів і важливості їх значення у збереженні регіональної етнокультури. У ході засідання у форматі "круглого столу" доценти Юлія Литвиненко та Олександр Говорун роз’яснили критерії якісних характеристик робіт учнівської Малої Академії Наук, а в процесі руханки групи учительських спільнот учасників оцінили та обговорили представлені зразки постерних доповідей учнів та запланували перспективи співпраці місцевих громад і установ регіонального природно-заповідного фонду.
Не менш цікавим і продуктивним був і другий етап планового грантового заходу Європейського Союзу від "Центру екологічних ініціатив Екодія" та Чеської гуманітарної організації «People in Need Ukraine». Наукові польові дослідження в лучно-степових ділянках древніх Оксютинських курганів (с. Пустовійтівка, Роменський р-н, Сумська обл.), та майстер-клас наукового співробітника Гетьманського НПП доктора біологічних наук Сергія Панченка з практичного дослідження вертикальної структури та осінньої продуктивності лучно-степових ділянок.
Окремим науково-практичним бонусом для учительської спільноти та фахівців місцевих громад, було відвідання Роменської батьківщини величної історичної постаті столітнього кошового отамана запорозької січі Петра Калнишевського, що єднала тисячолітню скіфську історію степового краю та нащадків в сучасних поколіннях українців. У загальному підсумку, є результат з отримання від науковців практичного досвіду для Учителів-природничників, що зможуть передати учням та надихнути їх на фахову пошуково-дослідницьку діяльність, як в системі МАН, так і для існування безпечного та дружнього історичного довкілля лучно-степових екосистем в місцевих громадах.
