Юннат – це на все життя!

   Юннат  це на все життя12 вересня 2015 року на території Гетьманського національного природного парку відбулося свято   «Юннат – це на все життя!». Основна мета проведення  свята, присвяченого дню юного натураліста:

-формування у школярів бажання і вміння захищати й зберігати єдність екосистеми Землі, приділяючи особливу увагу біологічній різноманітності та природним процесам, що підтримують життя;

-підвищення ефективності навчально-дослідної роботи вихованців на навчально-дослідних земельних ділянках і задоволення потреб у професійному самовизначенні та творчій самореалізації;

-формування екологічної культури особистості, виховання екологічної пильності, набуття досвіду розв’язання екологічних проблем.

   У ході  свята 30 вихованців ОМЦПО-МАН та їх керівники (Лисенко В.В., Опаленко О.П., Михайлова Т.В.) пройшли стежками лісового урочища «Литовський бір», взяли участь у лісовому квесті, який підготували провідні фахівці з екологічної освіти Суслова Оксана та Зуза Ірина. Цікавими та пізнавальними для учнів 4-7 класів були завдання на кожній зупинці.  Вони навіть презентували  екологічний  плакат  „Життя – це шанс”. А на останній зупинці стомлених, але радісних дітей чекала лісова каша, над якою чаклувала лісова красуня – методист екологічного напрямку ОМЦПО-МАН Віталія Скафа.

   Цей корисний осінній день запам’ятається юним натуралістам надовго.

до Дня Незалежності України

   Осінній калейдоскоп 2Залежність людини від природи сьогодні очевидна. Всі наші потреби так чи інакше пов’язані з природою. Адже всі ми знаємо, що кожного дня потребуємо чистої води і повітря, продуктів харчування та ліків, викопного палива та будівельних матеріалів і, що все це є «продуктом» природи як і ми самі.

   За даними вчених, для збереження природної рівноваги на нашій планеті близько 1/3 території кожного фізико-географічного регіону планети потрібно зберегти у природному стані. Ще 1/3 територій живої природи може слугувати  фоном для господарської діяльності людства. І лише 1/3 території може бути зайнята населеними пунктами, полями, дорогами та промисловістю. За цих умов збереження всього різноманіття життя не здається чимось нереальним. Проте людство вже давно порушило таке співвідношення. Антропогенний тиск особливо помітний у густонаселених регіонах і, зокрема, в Україні, де природних територій залишилося не більше 1/5 від території держави.

   Важливим нюансом є те, що коли зникає природа - зникає і країна, адже культура та самобутність народу формується у безпосередньому зв’язку з природним середовищем у якому живе народ. Окрім цього, від стану навколишнього природного середовища залежать добробут та здоров’я населення.

   На шляху у боротьбі за Незалежність український народ долає багато перешкод та наслідків, пов’язаних з амбітними радянськими планами скорення природи – це і спрямування річок у зворотній бік, і Чорнобильська катастрофа, знищення унікальних природних екосистем завдяки масштабним меліоративним заходам, деградація земель через надмірне розорювання. У цьому ключі заповідання природних територій є одним з найдієвіших інструментів для збереження мальовничої української природи.

   Природні території одночасно виконують ряд критично важливих для людини функцій: зберігають екологічний баланс, дають інформацію про стан біосфери, слугують біофільтром для відходів, очищують повітря та воду. Саме на долю природної рослинності приходиться до 80% очисних властивостей біосфери.

   Всі природні ресурси, які використовує людина у своїй господарській діяльності, є «продуктом» природних територій, їх частиною та джерелом одночасно. Тому заповідання природних територій  є шляхом збереження природних ресурсів, які у своїй множині є запорукою життя людини та її майбутнього.

   Чим інтенсивніша господарська діяльність, напруженіший стан природних ресурсів, більша кількість відходів, тим необхіднішою є підтримка навколишнього природного середовища. Тому еколого-економічна роль природоохоронних територій безперервно зростає.

   Одночасно з суто утилітарною цінністю природних територій зростає її соціо-психологічна цінність. Відпочинок на природі – короткочасний, поруч з місцем проживання, скажімо, у парку чи за містом, або більш тривалий в національних природних парках та інших заповідних територіях, сприяє підтримці фізичного та психічного здоров’я громадян. Життя людини у штучному, урбанізованому світі, до якого можна звикнути, в деякій мірі руйнує особистість та організм, призводить до депресивних явищ та хвороб. Адже люди «запрограмовані» жити у природному середовищі. І чим вищий тиск «урбанізації» тим більшою є потреба у дикій природі.

   Світова і національна природоохоронна практика свідчить про те, що гарантією збереження дикої природи, унікальних і типових природних ландшафтів, скорочення темпів втрати біорізноманіття є створення науково обґрунтованої системи територій та об’єктів природно-заповідного фонду.

   На цей час в Україні зберігаються 8154 територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальною площею 3,99 млн. га, а також заказник «Філофорне поле Зернова» площею 402,5 тис. га в акваторії Чорного моря.

  У складі природно-заповідного фонду є 4 біосферних заповідники, 19 природних заповідників, 48 національних природних парків, 3121 заказники, 3411 пам‘яток природи, 80 регіональних ландшафтних парків, 811 заповідних урочищ, а також низка штучних об‘єктів: ботанічних садів, зоологічних парків, дендропарків та парків-пам‘яток садово-паркового мистецтва.

   Структура природно-заповідного фонду України включає в себе 11 категорій територій та об'єктів загальнодержавного та місцевого значення. З них за кількістю найбільшу частку становлять пам'ятки природи, заказники та заповідні урочища – разом близько 90 % від кількості всіх існуючих об'єктів. За площею понад 80 % природно-заповідного фонду припадає на заказники та національні природні і регіональні ландшафтні парки.

   Частка площ природно-заповідного фонду від площ адміністративних одиниць («показник заповідності») значно різниться і є певним відображенням «збереженості» природних територій та антропогенного тиску на природу в різних регіонах України. Найменшою – 2,24-2.80 %  вона є у Вінницькій, Дніпропетровській та Харківській областях, найбільшою – 12,8-21,0%  в Івано-Франківській, Закарпатській, Хмельницькій, Чернівецькій областях та м. Києві. В Донецькій, Житомирській, Запорізькій, Київській, Кіровоградській, Луганській, Миколаївській, Одеській, Полтавській та Черкаській областях заповідні території становлять близько 3-5%, у Волинській, Львівській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Херсонській, Чернігівській областях та Автономній Республіці Крим – 6-12%. Таким чином, в різних областях України у природному стані зберігається від 2,24 до 21,0% територій.

  З 1991 року в нашій країні здійснено справжню революцію у галузі природно-заповідної справи: прийнято Закон України «Про природно-заповідний фонд України» та низку нормативно-правових актів, а площу природно-заповідного фонду збільшено маже втричі.

   За часи незалежності нашої держави природно-заповідний фонд зріс із
2,1% у 1991 році від території країни до 6,15% у 2015 році. 

   Особливе місце в системі природно-заповідного фонду України належить  природним та біосферним заповідникам і національним природним паркам. Вони є природно-заповідними категоріями вищого рангу, мають значну площу й зберігають цінні природні комплекси та об’єкти. Також їх об’єднує наявність територій з режимом суворої заповідності, який забороняє будь-яку господарську діяльність. Створення спеціальних адміністрацій природно-заповідних установ, до функцій яких належить забезпечення режиму охорони, здійснення наукових досліджень та еколого-освітньої діяльності, організація рекреації тощо, сприяє ефективному виконанню поставлених природоохоронних завдань. З іншого боку, такі категорії як біосферні заповідники, національні природні парки та регіональні ландшафтні парки дозволяють гармонійно поєднати охорону природи та задоволення господарських потреб місцевого населення, сприяють розвитку туризму та підвищенню обізнаності населення. За часи незалежності створено 6 природних заповідників, 2 біосферних заповідники, 20 національних природних парків та 80 регіональних ландшафтних парків, що дозволило створити тисячі нових робочих місць та сприяє сталому розвитку регіонів.

   Якщо порівнювати ці цифри із показниками сусідніх країн (Білорусь) та найбільшими державами Європи (Франція, Німеччина), то можна зробити приємні висновки, що наша країна не пасе задніх і має певні досягнення у сфері створення природоохоронних територій. Наприклад, Білорусь має всього 1 біосферний заповідник (у нас 4), 4 національних природних парки (у нас 48). У Франції всього 10 національних парків, із яких на території Європи всього 8, інші знаходяться на островах. В Німеччині всього 12 національних парків. Над створенням тринадцятого вони працюють уже більше як 20 років. В Україні ж, за всю історію заповідної справи в світі,  найбільший «приріст» великих за територією об’єктів природно-заповідного фонду.

   Законом України «Про основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року», Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року, відповідно до міжнародних зобов’язань, взятих Україною в рамках участі в Конвенції про охорону біологічного різноманіття та Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі, в рамках наближення стану довкілля до стандартів Європейського Союзу,  поставлено завдання у найближчі роки збільшити площу природно-заповідного фонду до 10-15 % від площі країни.

 

На фото робота  Валерії Тараненко - «Єдина Україна», учениці Тростянецької СШ №4.

Чекаємо наших юних друзів наступного року!

   Чекаємо наших юних друзів наступного року 1З 17.07 по 31.07 на території В-Писарівського відділення Гетьманського НПП працював обласний дитячий оздоровчий табір «Сузір’я». За цей час діти не тільки гарно відпочили а й отримали цікавий та корисний багаж знань еколого-освітнього змісту, цікаві екскурсії по мальовничим місцям Парку. Пізнавальні лекції не залишили байдужими дітей та вихователів в питаннях любові до Рідного краю та природоохоронній справі. Чекаємо наших юних друзів наступного року!

Щодо полювання

   Шановні мисливціУ  зв’язку з наближенням відкриття сезонного полювання на пернату дичину та подальшим полюванням на хутрового звіра нагадуємо про заборону полювання на територіях природно-заповідного фонду згідно зі ст.21,18 Закону України «Про природо-заповідний фонд» та ст.20 п.2 Закону України «Про мисливське господарство та полювання». Зауважимо, вразі порушення природоохоронного законодавства настає кримінальна відповідальність за ст.248 «Незаконне полювання» Кримінального кодексу України.

Зустрічаємо туристів із Києва

   Зустрічаємо туристів із Києва26 липня працівники Гетьманського НПП зустрічали туристів з Києва. Група з 15 чоловік прибула до нас для того, щоб помилуватися мальовничими краєвидами Сумщини, подихати свіжим повітрям та скупатися в водах річки Ворскла.

   Провідний фахівець з екологічної освіти парку Ірина Зуза, провела екскурсію по еколого-пізнавальній стежці «Литовський бір», де можна безкінечно милуватися красою природи. Як тільки вражає своєю величчю дивовижний, могутній ліс де сосни, ніби з чарівної казки, здіймаються вгору більше ніж на 40 метрів. Вони стоять немов велетні, які ще з давніх часів охороняють тамошні місця. А як приємно вдихати чисте повітря, настояне на пахощах дерев і трав, такого повітря мабуть більше ніде немає.

   В ході екскурсії туристи дізналися багато інформації про історію створення та розвиток Гетьманського НПП, чому парк отримав таку назву, які історичні події відбувалися на території Литовського бору, яких тварин можна зустріти на даній місцевості та які із них занесені до Червоної книги України. Також київлян дуже зацікавила розповідь про чарівну і тихоплинну річку Ворскла, яка є однією з найкрасивіших річок Лівобережної України та яку безумовно можна вважати головною окрасою Гетьманського НПП.

Екологічні ігри в літніх таборах

   Екологічні ігри в літніх таборахЛюдина і природа невіддільні одне від одного, тісно пов’язані між собою. Природа і природне багатство це фундамент на якому живе і розвивається людське суспільство, першоджерело задоволення його духовних і матеріальних потреб. Тому її потрібно берегти і примножувати.

   Екологічні ігри сприяють не тільки отримання знань про предмети і явища природи, але і формують навички дбайливого і неруйнівного поводження з навколишньою природою. Граючи, діти вчаться: любити, пізнавати, берегти і множити. Екологічні ігри містять цікаві факти про життя тварин і рослин, головоломки і хитромудрі питання про природу і сприяють розвитку допитливості та готовності до правильної взаємодії з довкіллям.

   Саме екологічні ігри і зацікавили вихованців дитячих літніх оздоровчих профільних таборів «Віночок» декоративно-ужиткового напряму (начальник табору Христич Л. В.) та «Паросток» технічно-екологічного напряму  (начальник табору Опаленко О.П.) ОМЦПО-МАН, до яких 17 та 24 червня завітала провідний фахівець з екологічної освіти Гетьманського НПП Ірина Зуза та провела з дітьми еколого – пізнавальну командну гру «Екологічний калейдоскоп». Метою гри було розширення і поглиблення знань дітей про рослинний та тваринний світ, ознайомлення школярів з правилами поводження на природі, виховання дбайливого ставлення до природи та потреби в охороні навколишнього природного середовища. Учні, поділившись на команди, змагалися за перше місце, проходячи різноманітні конкурси та виконуючи цікаві завдання. Під час гри діти дізналися багато нового із світу флори і фауни, розповідали як потрібно себе вести на природі, відгадували головоломки, ребуси та загадки, складали яскраві пазли, відгадували тварин за їхнім слідом і навчилися згуртовано та швидко працювати в команді. 

Маршрутом еколого-пізнавальної стежки «Литовський бір»

   Маршрутом еколого-пізнавальної стежки Литвський бір11 липня працівники Гетьманського НПП зустрічали на території парку туристів з Харкова. Група з 19 чоловік прибула до нас на автобусі подолавши не малу відстань для того, щоб помилуватися мальовничими краєвидами Сумщини, подихати свіжим повітрям та скупатися в р. Ворскла.

   Екскурсія, яку провела провідний фахівець з екологічної освіти парку Ірина Зуза, розпочалася з розповіді про історію створення, виникнення назви і розвиток Гетьманського НПП та проходила маршрутом еколого-пізнавальної стежки «Литовський бір» де тісно переплелися природа та історія де повітря настояне на пахощах дерев і трав, якого мабуть, більше ніде немає і сосни ніби з дивовижної казки висотою не менше 40 метрів.

   Харків’ян дуже зацікавило те, яких тварин можна зустріти на даній території. Вони побачили багато шпаківень, совник та годівницю для тварин, які були встановлення робітниками парку для поліпшення життя тварин та птахів в природних умовах та збільшення їх популяцій на території Гетьманського НПП. Екскурсанти дізналися багато історичних фактів про Литовський бір, та головну окрасу парку р. Ворскла, яка пам’ятає на своїх берегах поселення древніх аріїв, скіфів та слов’ян. Залишки стародавніх поселень часто зустрічаються в межах нашого краю, бо тут колись проходив бойовий кордон з кочовим печенізьким станом. За Ворсклу навіть печеніги боялися ходити хоч і знали, що у Поворсклянському краї справжній рай: високі сосни і розложисті дуби оточують береги, відбиваючи у воді свої розкішні крони, плакучі верби, схиливши свої віти до прохолодних струменів, купають у них свої коси. В заводях - буйне цвітіння водяних лілій. В прибережних очеретах чутно спів водяних птахів. І над всім цим - ласкаве сонце, смолисті аромати сосняків, пряність квітучих лугових трав...

   Туристи з великим задоволенням фотографувалися поряд з могутніми соснами, що призвели на них надзвичайне враження.

Річниця Конотопської битви

   Річниця Конотопської битвиНа Конотопщині за участі громадськості, народних депутатів України, керівництва регіону, духовенства, представників політичних партій  відбулося святкування 356-ї річниці перемоги війська під проводом гетьмана України Івана Виговського в Конотопській битві 1659 року.

   Делегація Гетьманського НПП -  Сергій Кривонос та Михайло Обідець, презентувала стенд, біля якого розповідали про роботу та перспективи Парку.

Четвертий рік поспіль...

   04 липня в «Гетьманській садибі», що є зоною відпочинку на території  Гетьманського НПП, селищною радою с.м.т В-Писарівка спільно з адміністрацією парку було організовано святкування «Івана купала». Більш як 500 мешканців селища та гостей відвідали заходи. Було представлено цікаву концертну програму, виставу зі спаленням чучел, стрибанням через багаття та пусканням вінків.

  Майстром другої майстерської дільниці Тутовим І.М. та фахівцем з екологічної освіти  Обідцем М.П. для відвідувачів були представлені цілющі напої на травах. Свято четвертий рік поспіль пройшло в цікавій і веселій атмосфері.

Четвертий рік поспіль 1 Четвертий рік поспіль 3Четвертий рік поспіль 2

Браконьєрству – стоп!

   Браконьєрству  стоп 230.06.2015 в ході нічного рейду державної служби охорони Гетьманського НПП на предмет попередження та припинення порушень природоохоронного законодавства, в прибережній смузі р. Ворскла, поблизу с. Куземин, Охтирського району Сумської області  о 01 год. 20 хв. було встановлено факт наднормового (масового) вилову річкового раку двома громадянами Р.. Які прибувши на місце правопорушення на власному автотранспорті та користуючись такими знаряддями як гідрокостюм, ліхтарик для дайвінгу та іншими, встигли виловити 134 особин річкового раку, чим нанесли значної шкоди популяції цього виду. Встановлено розмір шкоди заподіяної порушенням законодавства «Про природно-заповідний фонд України» в наслідок незаконного добування чи знищення об’єктів тваринного світу в розмірі 6030,00 грн. Матеріали справи направленні до суду.