Про необхідність заходів у лісах

   Знайти порозуміння між тими хто в своїй професійній діяльності охороняє ліс, з одного боку, та веде в лісі господарство – з іншого, не легко. Проте маємо доволі чітку нормативно-правову базу і достойного арбітра – Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, що допомагає знайти порозуміння. Наші ліси потребують всебічного догляду, зокрема запобігання пожежам, контроль за поширенням шкідників та хвороб, проведення рубок догляду за молодим лісом. В лісах національних природних парків суцільні рубки проводяться лише у виключних випадках. Рубки головного користування ведуться поступово таким чином, що дерева повністю не вибираються. В таких умовах особливу увагу потрібно приділяти санітарному стану лісів і в разі необхідності проводити вибіркові санітарні рубки. Лісоводи виявляють проблемні ділянки, лісопатологи їх обстежують, фахівці з охорони природи оцінюють ризики негативного впливу на біорізноманіття. От і минулий тиждень (4-8 липня) був присвячений такій роботі. Співробітниками наукового-дослідного відділу Гетьманського національного природного парку спільно з працівниками лісової охорони ДП Тростянецьке ЛГ та ДП Охтирське ЛГ було обстежено лісові масиви.

   Як ми знаємо, соснові бори на околицях Охтирки з'явилися ледь більше 100 років тому на пісках вздовж Ворскли. Свого часу ці землі інтенсивно випасалися худобою, тут вирощували жито та овес - доволі невибагливі рослини. Таке господарювання виснажило піщані землі, набула поширення вітрова ерозія. Не лишилося іншого способу повернути ці землі до господарського використання як засадити лісом. На пісках здатна давати деревину лише сосна. Її й садили, ретельно доглядали. Ліси сприяли закріпленню пісків, збагаченню ґрунту мінеральними елементами. В лісах почали з'являтися й інші породи, зокрема дуб, в’яз. Дуб також не вибагливий до ґрунту, але на пісках корчуватий, годиться хіба на дрова. Густа порість в'яза, але зараз його деревина не користується попитом. У зниженнях - березові деревостани, трішки осики. Важко повірити в те, що тут століття тому догосподарювалися до повного знищення природного рослинного покриву. І в наш час ці ліси бідні на трави, а значить і на комах та хребетних тварин.

   Інша справа – ліси на правому високому березі Ворскли понад ярами біля Тростянця. У споконвічних кленово-липово-ясеново-дубових лісах за останні пів століття хіба що стало більше тіньовитривалих порід – клена, липи, береста. Обсяги санітарно-оздоровчих заходів тут менші. Хвилює лісоводів всихання ясенів.

   Тяжких ран завдали лісам Гетьманського НПП бойові дії, але поки тут вести лісове господарство небезпечно. Небезпідставно переживаємо за безконтрольне поширення інвазійних видів рослин, які витіснятимуть аборигенну флору, впливатимуть на фауну. Прикро, що обстежені ліси подекуди рясно заростають "іноземцями", найбільш агресивно себе поводить черемха пізня. Місцями її підлісок настільки густий, що геть ніякі трави вже не ростуть. Потрібно шукати механізми контролю чисельності таких інвазійних рослин, адже ще є робінія (біла акація), дуб червоний, клен ясенолистий. Втім це питання на перспективу. Поки ж тривають роботи з аналізу результатів досліджень та оформлення документів на проведення санітарно-оздоровчих заходів. Остаточне рішення щодо їх проведення прийме Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України після погодження з керуючою напрям науковою установою.

Квест-гра «МАЛЕНЬКІ ПІЗНАЙКИ»

   До Дня працівника природно-заповідної справи, який щорічно відзначають 7 липня, працівник Гетьманського національного природного парку Наталія Кварта разом з працівниками КЗ «Охтирська публічна бібліотека» в лаунж-зоні «Бібліотека під липами – територія розваг та відпочинку» провели для дітей інтелектуально-розважальну квест-гру: «МАЛЕНЬКІ ПІЗНАЙКИ».

  Діти в ігровій формі дізналися багато цікавого та корисного про важливість природоохоронної діяльності. Ця зустріч, дійсно стала для дітей справжнім святом, в цей не простий для України час!

Зберігаючи природу як основу нашого буття - ми збережемо нашу КРАЇНУ!

   7 липня в Україні відзначають День працівника природно-заповідної справи, вшановуючи тих, хто стоїть на варті національних природних ресурсів.

  З нагоди відзначення цього свята представник Гетьманського національного природного парку Наталія Євдокимова зустрілася з українськими учнями в німецькій школі та провела еко-екскурс на тему «Зберігаючи природу як основу нашого буття -  ми збережемо нашу країну!». Учні з цікавістю слухали про особливості роботи наукового відділу, відділу еколого-освітньої роботи та рекреації, відділу охорони та природоохоронних науково-дослідних відділень Парку. Також наголосила на тому, що завдяки працівникам природно-заповідної справи українські ліси, заповідники і парки, а також природні пам’ятники зберігаються. До речі, працівники природно-заповідної справи турбуються не лише про збереження лісів і парків, але і за їх розвиток і збільшення.

 Збереження об’єктів природно-заповідного фонду завдання державної важливості. Від цього залежить майбутнє нашої нації, її процвітання і довголіття, а шанувати і берегти  природу повинна кожна людина незалежно від своєї професії.

Цікавинки про папороть

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                       Папороть – одна з найдавніших рослин на землі. Зовнішній вигляд папороті сильно залежить від її різновиду, адже деякі папороті схожі на низькі кущики трави, а інші нагадують дерева зі стовбурами. Зустрічаються папороті, що виглядають як ліани.

Всього вчені нарахували майже 10 000 видів папороті. Найбільше папоротей росте в теплих країнах з жарким і вологим кліматом.

У всіх папоротей листя складної форми, іноді розгалужене. У деяких видів цієї рослини лист схожий на орнамент або мереживо. Листя цієї красуні можуть бути як зеленими, так і жовтуватими або з блакитним відтінком.

Папороті не цвітуть. Незважаючи на те, що в легендах і казках часто згадується квітка папороті, в житті її знайти не вийде.

Майже всі папороті люблять дощовий теплий клімат. Такі рослини найкраще почувають себе поруч з озером, струмком або на болоті, де грунт завжди вологий.

У наших в лісах росте кілька видів папороті. А ще декоративні види папороті люблять вирощувати квітникарі, щоб доповнювати букети.

Більшість видів папороті розмножується спорами. Спори відрізняються від насіння рослин тим, що вони крихітні як порошинки і мають іншу будову. Вітер, краплі дощу або тварини переносять спори з місця на місце. Потрапляючи в землю, вони проростають і перетворюються в нову рослину.

Деякі види папороті їстівні. В Японії, Мексиці, Бразилії їстівну папороть смажать або додають в салат.

У папороті є лікарські властивості, тому її здавна використовують в рецептах народної медицини. Наприклад з гірких коренів роблять засіб від глистів.

Перші папороті з’явилися на Землі близько 400 мільйонів років тому, і їх існувало багато тисяч видів. Однак, більшість з них зникли разом з динозаврами, тому що не змогли пристосуватися до змін клімату.