Всесвітній день екології
Щороку 1 листопада відзначають Всесвітній день екології та екологів - наука, що отримала свою назву 1869 року, покликана нагадати людям усього світу про важливість знання й оцінювання стосунків, які існують між живими істотами й довкіллям, а також підвищити поінформованість населення щодо важливості підтримання гармонійних стосунків із навколишнім середовищем. Екологія стала дуже важливою у зв'язку з оцінками зникнення видів, як через втрату тропічних лісів, так і через кліматичне та гідрологічне регулювання, забруднення води, ґрунту та повітря, серед інших чинників.
Провідний фахівець з екоосвіти Гетьманського НПП завітала до дітлахів садочку "Калинка", щоб розповісти про екологію та навчити малечу правильно поводитися з навколишнім середовищем.
Діти дізналися про екологічні правила, послухали цікаве оповідання "Чому плаче пташка" та відгадували загадки. Згодом зробили патріотичних пташок та пообіцяли, що будуть берегти природу та дбайливо до неї ставитися.
Завдяки таким заходам, як цей, діти з малечку вчаться цінувати природу та розуміти, що кожен з нас може зробити свій внесок у її збереження. Спільними зусиллями ми зможемо залишити чисту й квітучу планету майбутнім поколінням.
Майстер-клас зі встановлення екологічного стану річки
26 жовтня 2024 р. співробітники Гетьманського національного природного парку начальник науково-дослідного відділу канд. біол. наук, доц. М.Г. Баштовий, наукові співробітники канд. геогр. наук, доц. О.С. Данильченко та канд. біол. наук, доц. Ю.І. Литвиненко зустрілася із керівником гуртка «Географ-науковець» дослідницько-експериментального напряму Комунального позашкільного навчального закладу «Охтирський міський центр позашкільної освіти – Мала академія наук учнівської молоді» В.В. Хорошун та її вихованцями. та провела майстер-клас зі встановлення екологічного стану річки на прикладі річки Охтирка. Гуртківці познайомилися з візуальною тест-методикою оцінки екологічного стану річки, обстежили ділянку річки Охтирка у центрі міста, визначили стан русла, швидкість течії, характер дна, потужність шару мулу, фізичні властивості води (прозорість, колір, запах), засміченість та заростання річища, характер водної рослинності, рибне населення, стан берегів та наявність прибережної захисної смуги, а також обстежили заплаву річки, характер її господарського використання, наявність прямих стоків, ступінь селітебності території. Також учні отримали консультації з написання науково-дослідницьких робіт.
Експедиційні дослідження долини р. Ворскла на території Охтирської ОТГ
26 жовтня 2024 р. науковыспівробітники Говорун О.В. та Фірман Л.О. провели експедиційні дослідження долини р. Ворскла.
Метою експедиції стало вивчення екосистемних змін, збереження природного середовища та створення наукової бази для оцінки стану біорізноманіття, поширення інвазивних видів тощо на території Гетьманського НПП.
Особливу увагу приділено вивченню осіннього життєвого циклу комах, аналізу їх чисельності та ролі у місцевих екосистемах. Учасники досліджень зосередилися на важливих опилювачах та шкідниках, а також на рідкісних і охоронюваних видах.
Отримані результати допоможуть сформувати стратегії захисту річкових екосистем, зберегти унікальне біорізноманіття та підтримати екологічний баланс долини р. Ворскла.
Про встановлення заборони вилову водних живих біоресурсів на зимувальних ямах у водоймах розташованих на території Гетьманського НПП
Відповідно до пункту 8 розділу 1 Правил любительського і спортивного рибальства, затверджених наказом Мінагрополітики від 19.09.2022 року №700, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.11 2022р. №1412/38748. Вводиться заборона на лов водних біоресурсів на зимувальних ямах з 1 листопада 2024 року до початку весняно-літньої нерестової заборони 2025 року.
Відповідно до Книги 2 пункт 3.9.3.заходи щодо розвитку рибного господарства.
На річці Ворскла в межах Гетьманського НПП виділені акваторії, що підлягають особливій охороні – зимувальні ями та нерестилища. Зокрема зимувальні ями знаходяться:
- акваторія біля с. Чернеччина Охтирського району, біля бази відпочинку «Славна» від гирла р. Охтирка вгору проти течії до автомобільного мосту площею 12 га;
- акваторія біля села Куземин Охтирського району від греблі проти течії на відстані 500 м, площею 10 га;
- акваторія біля села Кам’янка Охтирського району від залізничного мосту за течією до кінця острова площею 5 га;
- урочище «Лиман» акваторія біля села Боголюбове Охтирського району від гирла р. Боромля вниз за течією до місця розгалудження русла річки, площею 10 га.
Відновлення біорізноманіття
Відбулися парламентські слухання щодо відновлення біорізноманіття та розвитку природоохоронних територій України
У Києві відбулися слухання у Комітеті Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування на тему: «Правові засади функціонування ефективної системи природоохоронних територій та обʼєктів як основи для збереження і відновлення біорізноманіття: актуальні питання».
Від Міндовкілля участь у слуханнях взяла Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук та заступник Міністра Сергій Власенко.
Відкриваючи захід, Світлана Гринчук подякувала народним депутатам ЕкоКомітету, що вони приділяють особливу увагу саме захисту природоохоронних територій, адже саме збереження українського довкілля було однією із центральних тем конференції в Гельсінкі щодо пункту 8 Української Формули миру, де предметно обговорили питання захисту та впливу війни на довкілля.
“Екологічна безпека — ключова складова сталого майбутнього України. Пункт 8 Формули миру України передбачає збереження природи, і ці слухання є важливою платформою для обговорення практичних кроків до реалізації цього плану. Міжнародна спільнота приділяє особливу увагу збереженню заповідних територій, бо все що стається з довкіллям в України впливає глобально на ввесь світ. Уряд України висловлює вдячність міжнародним партнерам, зокрема ПРООН та Глобальному екологічному фонду, за підтримку України у зеленому відновленні”, - додала Світлана Гринчук.
Міністр закликала консолідувати всі зусилля, щоб працювати спільно задля збереження та збільшення природно-заповідного фонду України.
«Підтримка законодавчих ініціатив, зокрема про збереження територій Смарагдової мережі, зменшення земельного податку для установ природно-заповідного фонду; посилення адміністративної відповідальності за порушення правил охорони та використання територій та об’єктів природно-заповідного фонду, заборони та посилення відповідальності за «джипінг» у природно-заповідному фонді — це ті кроки, які допоможуть нам рухатися прямо до нашої мети зберегти та відновити живу природу як запоруку чистого довкілля для майбутніх поколінь», — додала Світлана Гринчук.
У слуханнях у гібридному форматі взяли участь понад 250 представників парламенту, урядових і природоохоронних установ, міжнародних організацій, наукових спільнот, громадських організацій обговорили актуальні питання збереження природи України. Зокрема, йшлося про створення нових об’єктів природно-заповідного фонду, негативний вплив війни на природоохоронні об’єкти та території, а також шляхи і інструменти для відновлення біорізноманіття.