«День зимуючих птахів»

   Зима красива, проте найсуворіша пора року. У цю пору ми любимо проводити багато часу в  теплих оселях, ховаючись від пронизливого зимового холоду. А чи часто людина замислюється над тим, як почувають себе птахи? З настанням холодів потрібно заздалегідь подбати про їх підгодівлю, адже вони мають знати, де в негоду зможуть знайти їжу. Для того, щоб правильно підібрати корм, треба знати хто ж завітає до пташиної їдальні. Саме це питання й було актуальним для учнів 4-5 класів Тростянецької спеціалізованої школи I-III ст. №3. Провідний фахівець відділу  екологічної освіти Гетьманського національного природного парку Євдокимова Н.М.  провела екологічний захід: «День зимуючих птахів».  Переглянувши презентацію «Птахи наші друзі», учні ознайомились з проблемою виживання зимуючих птахів у важких зимових умовах та правильним підбором продуктів для їх підгодовування. Цікавою та пізнавальною для п’ятикласників стала вікторина за темою «Все про птахів» на знання різновидів птахів,  біологічних особливостей  та історичних відомостей про них. Учні гарно підготувались до заходу: відгадували загадки, розповідали цікаві історії про птахів, уявляли себе птахами та зверталися із проханням до людей не забувати про них в зимовий період, малювали стіннівки із закликом збереження пернатих друзів.  Переконавшись у значимості даної проблеми, діти вирішили повісити власноруч виготовлені годівниці для птахів у шкільному парку. Після проведеної акції школярі висловили свої пропозиції щодо бачення даної проблеми: зокрема, було запропоновано встановлювати біля кожної домівки годівниці та підгодовувати зимуючих птахів.

   Маленькі пернаті  друзі потребують людської допомоги! Одна годівничка може врятувати цілу зграю пташок. А вони, в свою чергу, врятують від шкідників  ліси та поля.

Як звіри готуються до зими

Як допоможемо дружно, малята,-

Виживуть взимку птахи і звірята.

   Зима для тварин найважча пора року. Зимівля тварин -  переживання тваринами помірних і холодних широт несприятливих умов зимового періоду. Забезпечується різними пристосувальними реакціями організму. Більшість безхребетних тварин зимує в певних фазах життєвого циклу (напр., у фазі яйця, гусені, лялечки), пристосованих до зимових умов. Багато тварин впадає в зимову сплячку, деякі ссавці - в зимовий сон. Багато які тварини на зимовий період мігрують в інші райони з достатньою кількістю їжі й сприятливішими кліматичними умовами. Зимівлі багатьох тварин сприяє линяння, в результаті якого з'являються теплий волосяний покрив тіла та захисне забарвлення. Велике значення для зимівлі  тварин  має також здатність їх переходити на іншу, більш доступну, їжу або запасати корми на зиму (бджоли, мишовидні гризуни, білки та ін.). Багато тварин добре переживають зиму завдяки нагромадженню в їхньому організмі восени товстого підшкірного шару жиру; ряд тварин зимує у сховищах або збираючись великим групами (кажани), що зменшує втрату тепла.

   Саме таку тему висвітлила провідний фахівець з екологічної освіти Гетьманського НПП Суслова О.В. на уроках Довкілля  з 28 листопада по 4 грудня 2014 року  для молодших школярів різних шкіл (Охтирських гімназистів (вч. 2 а кл. Колодяжна О.С), ЗОШ І-ІІІ.ст.№5 (вч. 1а кл. Семененко А.В., вч. 3 б кл. Паламарчук В.В., вч.2  кл. Олійник А.С., вч.4 в кл. Одольська С.П.), ЗОШ І-ІІІ ст. ім.. Остапа Вишні №4 (вч групи продовженого дня Жовба Л.П.), ЗОШ І-ІІ ст. №6 2 кл Гейко О.О.). Учні дізналися  про те, як звірі готуються до зими і як переносять зиму різні тварини; як працівники парку піклуються взимку про братів наших менших; познайомилися зі слідами  диких тварин. Наостанок школярі отримали пам’ятку, як правильно підгодовувати звірів взимку та пройшли іспит  по темі: «Маленькі таємниці природи».

Тренінг «Методи неформальної освіти та роботи з волонтерами»

   В межах проекту «Національний парк як осередок підвищення екологічної свідомості молоді» 21 грудня у м. Харків відбувся другий тренінг для працівників національних парків та громадських організацій. Організатором виступила ГО «Спілкування без кордонів». В ролі тренера було запрошено Сюзану Кецмур, яка координує «Школу волонтерів» у м. Запоріжжя.

 Підчас тренінгу розглядалися важливі теми, які допоможуть учасникам побудувати «здорові» взаємно збагачуючі відносини з волонтерами та побудувати рух. Так, було розглянуто, хто такий волонтер, які спільні риси присутні у всіх успішних волонтерських проектах, які кроки слід зробити для побудови стабільної роботи з волонтерами, як використовувати методи неформальної освіти у роботі з ними (та просто з молоддю), що необхідно для формування «здорових» стосунків у цій взаємодії, як можна мотивувати та заохочувати волонтерів.

   Такі прості, на перший погляд, теми мають значно глибший підтекст та філософську основу і для досягнення ефективної роботи з волонтерами, треба й самому постійно вдосконалюватися та становитися кращою людиною. По підсумкам тренінгу кожен з учасників нагадав собі про те, наскільки справжня дружба між волонтерами та організаціями збагачує кожну із сторін. Але як і для досягнення будь-яких справжніх стосунків треба прикласти чимало зусиль і не лише «брати», але й віддавати.

Опале листя: користь чи шкода?

   Осінь у багатьох асоціюється з пожовклим опалим листям і щороку постає питання перед господарями, що з ним робити? Листя, що опадає восени з дерев – не сміття. Розкладаючись у ґрунті, воно збагачує мінеральними і органічними речовинами, структурує  ґрунт, покращуючи його якість, створює умови для розвитку ґрунтової мікрофлори і фауни. У лісі ніхто не готує ґрунт – природа робить його сама з щорічно отримуваного матеріалу – опалого листя. Отже, воно корисне. Традиційно осіннє листя спалюють. Але чи безпечно це для природи та людини? Шкода від спалювання листя багатогранна. Але мало хто  звертає увагу на цю проблему. При згоранні однієї тонни рослинних залишків у повітря виділяється до 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали й низка канцерогенних сполук. Потрапляючи в людський організм, вони пригнічують імунну систему, руйнують гормони і вітаміни, створюють сприятливі умови для утворення злоякісних новоутворень. Крім цього їдкий дим від спалювання осіннього листя особливо небезпечний для дітей, у яких чутлива імунна система, літніх людей, які мають серцево-судинні, алергічні захворювання та проблеми дихальних шляхів, особливо астматиків, надзвичайно шкідливе для довкілля. Шкода для довкілля, тому, що згорання листя призводить до загибелі мікроорганізмів у ґрунті, сповільнює відновлення ґрунту.

   Дослідження вказують, що за 20 років збирання листя та вивезення його з території, де воно опало, а тим більше спалювання в чотири рази зменшує родючість ґрунту і здатність до самовідновлення. Більше того, личинки попелиці знаходяться на гілках, а комахи, які борються з цими шкідниками дерев, - на листі. Виходить, що шкідники залишаються на деревах, а комахи, які опали з листям, збираються і вивозяться або спалюються.  Що робити з опалим листям, сухою травою, які будуть завжди? Давайте ще раз нагадаємо те, що нібито знають усі, але чомусь робити не хочуть. Найкращим щодо довкілля шляхом утилізації опалого листя  - компостування. Корисно використовувати компост для прикореневої підкормки дерев і кущів. 20 листопада завершилася екологічна акція «Не паліть опале листя», яка проходила в Тростянецькому палаці дітей та юнацтва , координатором якої був Гетьманський національний природний парк. Гуртківці «Квітникарі» разом зі своїми керівниками провели практичне заняття зі створення компостної ями та вчилися правильно закладати листя. Дізналися скільки часу його треба зберігати до цілковитої готовності. Ознайомилися зі шкідливими наслідками від згорання опалого листя та його негативним впливом на організм людини.