Пробудження природи

   Навесні природа пробуджується від зимового сну. Поступово сходить сніг, та земля недовго лишається чорною та голою. Тільки-но теплішає, звідусіль починає пробиватися молода яскраво-зелена трава, на деревах набухають бруньки та згодом перетворюються на маленькі листочки. На водоймах швидко тане лід. Крига гойдається на воді, доки зовсім не перетвориться на неї. Весняне небо зазвичай чисте, блакитне, і по ньому швидко пливуть сніжно-білі  хмаринки.

   А згодом починається справжня краса. Усюди розпускаються квіти – проліски, фіалки, кульбабки… Весняний сад – це чарівне місце! У дрібних ароматних квіточках стоять дерева, аж здається, що вони закутані в легкий пахучий туман. Звідусіль лунає спів та щебет птахів, які повернулися з далеких країв і тепер, здається, розповідають одне одному про свої пригоди. Весна - це чарівна пора, все навколо наповнюється кольорами, звуками, запахами, і відразу стає весело на душі.

   Саме про цю прекрасну пору року розповідала провідний фахівець з екологічної освіти Гетьманського НПП  Ірина Зуза на своїх зустрічах з учнями Охтирських загальноосвітніх шкіл: № 3 – 1-в кл. (кл. кер. Погоріла Наталія Миколаївна), № 1 – 2-в клас (кл. кер. Борисенко Любов Григорівна)  та вихованцями Хухрянського ДНЗ «Росинка» - гр. «Бджілка» (вих. Баранник Віра Петрівна), які відбувалися з 26 березня по 2 квітня 2015 року.

   Діти згадували, що змінюється в їхньому житті з приходом весни,а також які зміни відбуваються в природі. З теплих країв до нас повертаються птахи. Навесні відбувається багато змін і у житті тварин. Прокидаються звірі, які всю зиму спали. Вони виходять із своїх сховищ дуже худими і починають розшукувати корм. Деякі звірі линяють, свою теплу шубку вони змінюють на легку літню. Також, щоб бути  менш помітними, після танення зимового снігу, у деяких тварин змінюється забарвлення хутра. У більшості звірів навесні народжуються дитинчата, дорослі тварини піклуються про своє потомство: годують, захищають їх від ворогів.

   Навесні тваринний світ прокидається раніше, ніж рослини. Дерева ще голі, немає ні трави, ні квітів, а де-не-де уже можна зустріти перших комах. Саме у вигляді яскравої комахи сонечка діти, в кінці зайняття, виготовили закладини для своїх підручників.

Заходи з відновлення стерляді у річці Ворскла

   З часу свого створення (2009 р.) Гетьманський національний природний парк, територія якого простягається долиною Ворскли на 122 км, проводе чіткий курс на збереження і примноження біологічного і ландшафтного різноманіття. Беручи до уваги пріоритетність збереження рідкісних та зникаючих видів організмів, занесених до національного, регіонального та міжнародних червоних списків, науковцями Парку до «Проекту організації території Гетьманського національного природного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об’єктів», був внесений пункт про необхідність реакліматизації стерляді прісноводної (Acipenser ruthenus) як зникаючого виду риб у річці Ворскла з метою відновлення її природної популяції.

   Стерлядь – єдиний прісноводний представник осетрових риб у сучасній іхтіофауні України, цінна промислова риба, господарське значення якої через малу чисельність втрачене. У минулому в розповсюдженні виду сталися значні негативні зміни. Після 1970 року ареал стерляді став розірваним і був обмежений невеликими акваторіями водосховищ Дніпра та деякими великими річками (Долинський та ін., 2008). У Сумській області вона в малій кількості трапляється в ріках Десна та Сейм. Збереглися відомості про поширення стерляді в середній течії р. Ворскла на початку ХХ ст., але вже тоді вона була рідкісною (Гавриленко, 1970). Причини зміни чисельності стерляді – забруднення рік промисловими, сільськогосподарськими й побутовими стоками; браконьєрський вилов із застосуванням монониткових сіток, електровудок; зникнення типових біотопів, необхідних для природного розмноження (Долинський та ін., 2008).

Збережемо ліс для нащадків

   Усі ми знаємо зі шкільних підручників, у житті людства ліси відіграють надзвичайну роль, від чистоти повітря залежить фізичний і духовний стан людини, її здоров'я. Ліси за своїм народногосподарським призначенням і місцем розташування виконують в основному водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні та оздоровчі функції. Однією з найбільших сучасних проблем  людства є неконтрольовано викинуте сміття у місцях відпочинку, внаслідок чого наш край перетворюється з гарного містечка з чистим та свіжим повітрям, на  сміттєзвалище. 

   27 березня 2015 року за ініціативи Гетьманського НПП 20 учнів 10-11 класів Охтирської гімназії взяли участь у екологічній акції «Збережемо ліс для нащадків». До акції залучилися працівники парку, вчителі гімназії (Гейко С.С., Зелена Р.М., Корнелюк С.В.), батьки.

   У рамках акції усі небайдужі  прибрали територію Гетьманського НПП,  яку щодня відвідують мешканці міста Охтирка і як не прикро самі її засмічують. З метою підвищення соціальної свідомості громадян щодо збереження у чистоті лісів Охтирщини, гімназистами було розклеєно 20 листівок  для інформування населення про збереження лісових насаджень.

   Цього ж дня учень 6 класу Охтирської гімназії Конвісар Андрій приніс 2 шпаківні власного виробництва. За допомогою інспектора ПЗФ Омельченко Є.О. ці шпаківні знайшли своє місце.

Приємною несподіванкою стало те, що до повних мішків зі сміттям підходили відпочиваючі і викидали своє сміття.

   Щоб зберегти красу лісу, ЗАПАМ’ЯТАЙ:  тільки спільними зусиллями зможемо зберегти ліс для майбутніх поколінь. Сподіваємося,  ліси і надалі будуть візитною карткою Охтирського краю, де наші діти та онуки зможуть насолодитися природним багатством сповна.

Кожен акт підпалу - це є злочин проти тендітного світу природи

   Навесні, коли сходить сніг і оголюється грунт, а також пізньої осені, деякі з нас влаштовують пожежі, спалюючи померлу траву. Люди, котрі заявляють, що випалювання торішньої трави потрібне, помиляються самі і вводять в оману інших. Кожен акт підпалу - це є злочин проти тендітного світу природи. Головна небезпека полягає в провокації лісових пожеж та руйнуванні біоценозу екосистеми.

Біоценоз (від греч. Bios - життя, Koinos - загальний) - взаємозв'язана сукупність мікроорганізмів, рослин, грибів і тварин, що населяють більш менш однорідну ділянку суші або водойми.

   Що примушує людей випалювати траву? Зрозуміло, що для дітей молодших трава, котра горить - це забава, розвага. Але про те, чим ця забава може закінчитися, вони не думають. Ті ж, хто старший, часто підпалюють траву з хуліганських мотивів. Якщо говорити про дорослих, то багато хто робить це свідомо, думаючи, що спалювання трави корисне. Вважають за краще випалювати траву й ті, хто лінується прибирати сміття і сухостій вручну.

ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ: В природі усе влаштовано розумно і раціонально. Весняні підпали шкодять траві, кущам, плазунам, комахам... усьому живому мікросвіту!

   Скрізь, де пройшов вогонь, не буде колишнього різнотрав'я. Територію, що звільнилася, захоплять бур'яни. При випалюванні трави гине уся корисна мікрофлора ґрунту, що призводить до зниження її родючості; знищуються багато комах, їх личинки, лялечки; горять кладки і місця гніздових птахів. Крім того: їдкий дим від спалювання трави шкідливий для людей. Особливо чутливі до нього алергіки та астматики. До того ж в сухій траві часто таїться сміття, небезпечне для спалювання, - пластикові пляшки, пакети. Відбувається забруднення повітря важкими металами.

     Суха торішня трава - не сміття, а безцінне живлення, житловий будинок, притулок, умови для життя, створені самою природою.

Наслідки випалювання:

1. Випалювання сухого травостою викликає загибель кладок і місць гніздових птахів таких як кряква, чирок-тріскунок, кропив'янка, очеретяна і звичайна вівсянки, польовий, лісовий і чубатий жайворонки, луговий коник. Гніздовий період цих птахів починається на початку квітня. З випалених місць птахи йдуть, а значить йдуть і від нас. Тварини і птахи дуже бояться вогню.

2. При підпалі трави гине уся корисна мікрофлора ґрунту, у тому числі й та, яка допомагає рослинам протистояти хворобам. На відновлення потрібен час, якраз найцінніший весняний час, коли рослини набирають силу.

3. Трав'яні пожежі призводять до помітного зниження родючості ґрунту. Трав'яна пожежа не збільшує кількість мінеральних поживних речовин в ґрунті - вона лише вивільняє їх з сухої трави, робить доступними для живлення рослин. При цьому втрачаються азотні сполуки , втрачається і мертва органічна речовина ґрунту. Скорочення кількості мертвої органічної речовини в ґрунті - головний чинник зниження ґрунтової родючості. Органічна речовина - гумус - забезпечує пористість і рихлість ґрунту, її вологоємкість, здатність утримувати елементи мінерального живлення рослин в тих формах, з яких вони можуть швидко вивільнятися в ґрунтовий розчин (що особливо важливе в період активного росту трави). Крім того, органічна речовина багато в чому визначає здатність ґрунту протистояти водній і вітровій ерозії - скріплені мертвою органікою частки піску і глини важче змиваються водою або здуваються вітром, тобто родючий шар ґрунту краще зберігається з часом. Нарешті, мертва органічна речовина вивільняє наявні в нім елементи мінерального живлення поступово, у міру розкладання - тоді як при згоранні цієї речовини мінеральні елементи переходять в розчинну форму (у золу) швидко і надалі легко вимиваються першим же дощем.

4. У вогні можуть загинути і постраждати тварини, що плазують, земноводні; особливо новонароджені зайчата, їжаки й їжачата, жаби. При сильній трав'яній пожежі гинуть практично усі тварини, що живуть в сухій траві та на поверхні ґрунту. Хтось згорає, хтось задихається в диму. На пожарищах дуже часто знаходяться згорілі пташині гнізда із слідами яєць, обгорілі равлики, гризуни, дрібні ссавці.

5. Коли гинуть одне або багато ланок з усього біоценозу місця, екологічна ситуація може безповоротно змінитися в гіршу сторону.

6. При весняному випалюванні можуть ушкодитися дерева, особливо їх коренева шийка - дуже вразливе місце прямо над землею. Не говорячи про те, що дерева можуть просто згоріти, обгоріти від сильної температури бруньки, що набрякають весною, а це дуже шкодить дереву, навіть якщо воно виживе. Страждають молоді дерева (особливо такі чутливі породи як дуб, клен, липа). Трав'яні пожежі завдають істотного збитку узліссям, підліскам лісу, знищують молоду деревну порість, служать одним з головних джерел пожеж в лісах і на торфовищах.