Питання, що турбують цілий світ?
Чи може молодь самостійно вирішувати питання, що турбують цілий світ? Ця команда впевнена, що так. Молоді люди з Німеччини, Польщі, Грузії та України, що беруть участь у проекті «ECO-Logical: Educated, Competent, Open-minded», організатори – центр європейських ініціатив (Україна) та Pewobe g GmbH (Німеччина), поділяться успішними методами вирішення цих питань у кожній країні та знайдуть власні шляхи запобігання екологічної катастрофи. І саме сьогодні вони хочуть дізнатися, як вирішують екологічні питання в Україні.
В ході проекту юні науковці завітали до Гетьманського національного природного парку, а саме на еколого – пізнавальну стежку «Литовський бір». Під час екскурсії, яку провели провідні фахівці з екологічної освіти парку Оксана Суслова та Ірина Зуза туристи дізналися багато цікавої інформації про історію створення та теперішній розвиток Гетьманського НПП. Проходячи маршрутом еколого – пізнавальної стежки, вони безкінечно милувалися красою природи. Дивовижний ліс де сосни, ніби з чарівної казки, здіймаються вгору більше ніж на 40 метрів, стоять немов могутні велетні, які ще з давніх часів охороняють тамошні місця. А як їм приємно було вдихати чисте повітря, настояне на пахощах дерев і трав, та відчувати ніжний запах квітів, а про деякі із них екскурсанти навіть почули цікаві легенди.
Молодих людей дуже зацікавило те, яких тварин можна зустріти на даній території. Вони побачили багато шпаківень та совник, які були встановлення робітниками парку для поліпшення життя птахів в природних умовах та збільшення їх популяцій на території Гетьманського НПП.
Підійшовши до оглядового майданчику, відкрився дивовижний краєвид, де головне місце займає річка Ворскла, одна з найкрасивіших річок Лівобережної України. Вона пам’ятає на своїх берегах поселення древніх аріїв, скіфів та слов’ян. Залишки стародавніх поселень часто зустрічаються в межах нашого краю, бо тут колись проходив бойовий кордон з кочовим печенізьким станом. За Ворсклу навіть печеніги боялися ходити хоч і знали, що у Поворсклянському краї справжній рай: високі сосни і розложисті дуби оточують береги, відбиваючи у воді свої розкішні крони, плакучі верби, схиливши свої віти до прохолодних струменів, купають у них свої коси. В заводях - буйне цвітіння водяних лілій. В прибережних очеретах чутно спів водяних птахів. І над всім цим - ласкаве сонце, смолисті аромати сосняків, пряність квітучих лугових трав...
Молодь з великим задоволенням фотографувалася поряд з могутніми соснами, що призвели на них надзвичайне враження.
Після екскурсії, відпочиваючи на рекреаційному майданчику, юні науковці скуштували трав’яний чай, який підготували працівники парку.
Сузір’я на Ворсклі - 2017
З 5 по 18 липня на березі річки Ворскла на території Гетьманського національного природного парку (с. Олександрівка) працювала тематична зміна наметового табору «Сузір’я на Ворсклі - 2017»
Послугами відпочинку скористались 80 дітей пільгових категорій, діти учасників АТО, талановиті та обдаровані діти, діти працівників агропромислового комплексу.
В рамках тематичної зміни було проведено байдаркові сплави по річці Ворскла, різноманітні спортивні змагання, чемпіонат табору з пейнтболу та лазертагу, проведення екскурсій працівниками Гетьманського національного природного парку та багато іншого.
Протягом цього часу діти змістовно і цікаво проводили час, змагалися, співали, організовували тематичні дні. Для кожного табір приніс щось своє, особливе, неповторне, для когось це були нові враження від місць, в яких він раніше ніколи не був, для когось враження від ігор, конкурсів, які щодня у ньому проходили, хтось тут зустрів своїх старих друзів, а хтось нових.
День працівника природно-заповідної справи 2017
7 липня Указом Президента України від 18 серпня 2009 № 629 визначено Днем професійного свята працівників природно-заповідної справи.
Завдяки зусиллям фахівців, науковців та природоохоронної громадськості в Україні збережено 8245 територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальною площею 4,31 млн. га, що становить 6,6 % території країни, а також морський заказник «Філофорне поле Зернова» площею 402,5 тис. га.
У складі природно-заповідного фонду 5 біосферних заповідників, 19 природних заповідників, 49 національних природних парків, 3167 заказників, 3441 пам‘ятка природи, 81 регіональний ландшафтний парк, 812 заповідних урочищ, а також низка штучних об‘єктів: 28 ботанічних садів, 13 зоологічних парків, 57 дендропарків та 572 парки-пам‘ятки садово-паркового мистецтва.
Протягом останнього року кількість територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного та місцевого значення збільшилась на 61 одиницю загальною площею 235 тис. га, в тому числі створено Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник загальною площею 226 тис. га та розширено природний заповідник «Єланецький степ» на 1,3 тис. га. Велика заслуга у створенні цих об’єктів належить працівникам департаментів екології та природних ресурсів обласних державних адміністрацій, представникам громадських організацій і науковцям.
День 7 липня для професійного свята обрано невипадково, адже асоціюється він зі святом Івана Купала, присвяченим загадковим і чудодійним силам природи.
Символом свята щороку слугує один з видів папороті, квітка якого за легендою має чарівні властивості. Цього року символом обрано одну з найменших папоротей, занесених до Червоної книги України, Аспленій Гейфлера (Asplenium x heufleri Reichardt). Це маленька (висотою до 14 см) і тендітна рослина, що росте в тріщинах скель лише в східному регіоні України, зокрема на Донецькому кряжу в Луганській області, поблизу річок Кальміус і Кальчик, та у відділенні «Кам’яні могили» Українського степового природного заповідника у Донецькій області. Ця рідкісна рослина є втіленням лозунгу цьогорічного свята «Найменші – найбільш вразливі у Природі» та символом потреби Сходу України у захисті.
Цього року ми приділяємо особливу увагу одним з найменших представників біоти – комахам. Адже саме вони є важливою ланкою у харчових ланцюгах та основою трофічної піраміди багатьох екосистем. Їхня участь необхідна для перетворення органічних речовин та ґрунтоутворення. Комахи-запилювачі є «крилами кохання» всього різноманіття квіткових рослин, та запилюючи сільськогосподарські культури, підтримують наш добробут. Комахи є невід’ємною складовою будь-якої екосистеми, і без них неможливе існування біосфери нашої планети.
Отже, не забуваємо про власні традиції та зберігаємо рідну природу, «Збережемо природу – збережемо Україну!»
Юні туристи з Харківщини
Кожного року мальовничі місця Великописарівщини відвідує група юних туристів з Харківщини. Так і цього року 25 та 26 червня вони здійснили байдарочник сплав по р. Ворскла з початком маршруту в с. Олександрівка. Провідним фахівцем з екологічної освіти Обідцем М.П. туристів було проінформовано про заходи безпеки та правила поводження на території природно – заповідного фонду. Також, юних туристів було ознайомлено з флорою та фауною Гетьманського національного природного парку.
Зі скарбнички природи: Як живуть мурахи
Формування гуманного ставлення до природи – основне завдання екологічного виховання, яке реалізується шляхом розвитку в дітях співчуття, співпереживання до всіх живих істот на планеті. Природа повинна відкритися перед дитиною як жива лабораторія, де можна спостерігати і вивчати життя її мешканців, успішно оволодіти елементарними правилами поведінки, уміннями та навичками розумного використання природи, примноження та охорони її багатств. Людина – частина природи, але найчастіше саме вона робить згубний вплив на навколишній світ. Формування активної позиції «захисника і друга» світу природи є основою у вихованні екологічної культури дошкільників. У цьому віці діти особливо вразливі й чуйні, тому активно включаються у всі заходи щодо захисту тих, хто цього потребує. «Зі скарбнички природи: Як живуть мурахи» таку назву мали заняття – практикуми, які підготувала та провела заступник начальника відділу екологічної освіти Гетьманського національного природного парку Євдокимова Н. для вихованців середніх груп «Барвінок», «Дзвіночок» Тростянецького дошкільного навчального закладу «Калинка». Для цих занять було підібрано презентацію, відеофільм, рухливі ігри,сюжетні ситуації, які діти вчилися моделювати, проблемні питання, у яких малята із задоволенням могли розібратися та мали можливість розповісти про те, що їх найбільше зацікавило. Отримані знання підкріпили на практичних заняттях. Вихованці дитячого садочка й самі мали можливість почати досліджувати спосіб життя мурашок. По завершенню занять малята отримали розмальовки із зображенням мурашки – трудівника.
