Долучилися до проведення всеукраїнської акції «За чисте довкілля»
Працівники Великописарівського природоохоронного науково-дослідного відділення Гетьманського НПП взяли активну участь у всеукраїнській акції з благоустрою «За чисте довкілля» та з нагоди Міжнародного дня чистих берегів.
Так 16 вересня 2020 р. разом з учнями Великописарівського ліцею, майбутніми кухарями, кондитерами та механізаторами, було зібрано і вивезено побутове сміття на берегах р. Ворскли протяжністю близько 1,5 км. та на екологічній стежині «Дивосвіт Слобожанщини». В акції взяли участь працівники парку, учні та викладачі ліцеї.
17 вересня 2020р. юннати Великописарівської РайСЮН разом з керівниками гуртків провели роботи з благоустрою прилеглої території та дослідних ділянок, впорядковано близько 1 га. території.
На базі РайСЮН проведено заняття «Школи з екологічного життя» МАН, в якій взяли участь керівники гуртків, юннати та фахівець з екологічної освіти Гетьманського національного природного парку Обідець М. П.
Відзначаємо День журавля
13 вересня у багатьох країнах світу відзначається Всесвітній день журавля. Це свято присвячене проблемі збереження популяції журавлів у природі.
Сьогодні у світі налічується близько 15 видів журавлів, багато з яких занесені в Червону книгу. В Україні гніздиться 2 види — журавель сірий (близько 700 пар) та журавель степовий (200–250 пар). Обидва види занесені до Червоної книги України.
Саме цю тему висвітлювала на екозанятті учням 3, 4 класів Пологівського НВК провідний фахівець з екологічної освіти Гетьманського національного природного парку Суслова Оксана.
Тож бережімо цих чудових птахів, хай їхня кількість лише примножується у нашому краї, та у світі загалом!
Що на спинці в їжачка?
10 вересня 2020 року провідний фахівець з екологічної освіти Гетьманського національного природного парку Оксана Суслова завітала до вихованців Пологівського ДНЗ, Чернеччинської ОТГ, Охтирського району. Малята дізналися цікаві факти про життя лісового мешканця та пограли у еколого-пізнавальну гру «Що на спинці в їжачка?» . А ще дітлахам сподобалося виготовляти тваринку з паперу і природних матеріалів.
Такі заняття формують пізнавальний інтерес та позитивне ставлення до природи.
Прекрасна поліксена на берегах Ворскли.
Поліксена – дочка останнього володаря давньогрецької Трої. А наша поліксена (Zerynthia polyxena) – дивовижний метелик із чудової родини Косатцевих (Papilionidae). Середнього розміру (розмах крил до 55 мм), з досить яскравим строкатим забарвленням. Релікт третинного періоду, занесений до Червоної книги України і більшості країн Європи.
На берегах Ворскли поліксена має стабільну й відносно чисельну популяцію. У травні ці метелики трапляються скрізь на берегах і узліссях, де росте хвилівник (Aristolochia clematitis). Неквапливо перелітають низько над землею, часто сідають на квітуючу рослинність. Звʼязок поліксени з хвилівником дуже тісний, адже це єдина кормова рослина її гусениць. Живлячись листям отруйного хвилівника червонувато-жовті гусениці й самі стають неїстівними, токсичними для ворогів. Проте досить обережні, вдень переховуються, ввечері стають активними. Зимує поліксена на стадії лялечки.
Співдружність двох видів – отруйного хвилівника і прекрасної поліксени – приклад екологічного взаємозв’язку. І ще одне нагадування для всіх нас: природа – крихкий механізм, кожна «деталь» якого має своє призначення, про що ми можемо просто не знати.
Семінар у Деснянському біосферному резерваті
У Деснянському біосферному резерваті 3 серпня обговорили та оцінити стратегії адаптації екосистем до глобальних змін клімату. Методику розробили у Університеті сталого розвитку Еберсвальде і в рамках проекту фонду Міхаеля Зуккова "Екосистемна адаптація до змін клімату та стійкий регіональний розвиток через розширення можливостей українських біосферних резерватів" намагаються реалізувати і в Україні. В роботі семінару взяв участь і начальник науково-дослідного відділу Гетьманського НПП – Сергій Панченко. Це вже не перший подібний семінар за його участю. На попередніх семінарах проаналізували дані космічного зондування території на предмет рослинного покриву та температурного режиму; оцінили ризики; запропонували конкретні заходи, об'єднані в окремі стратегії. Завданням вчорашнього зібрання в рамках Проекту було оцінити, яка стратегія найбільш реалістична і ефективна в системі інших заходів, з урахуванням наявних ресурсів і, найголовніше, як потенційно сприйметься місцевими землекористувачами. Сам процес не так, щоб складний, але потребує уваги і колективної думки, обговорення. Підсумок виглядає як матриця кольорових папірців, кожен з яких означає бал за одним із критеріїв оцінки. Бали не складно порахувати і визначити пріоритетні стратегії. Принцип і методика роботи надзвичайно ефективна, допомагає залучити в процес управління природоохоронними територіями місцеві адміністрації та ради всіх рівнів. Для Гетьманського національного природного парку цілком застосовувана, адже на землях, що увійшли до його складу багато землекористувачів, які так чи інакше зацікавлені в успішності його функціонування, відкритості прийняття рішень, готові взяти на себе частину відповідальності за збереження природи рідного краю.
