Птахи як провісники весни: результати спостережень у Гетьманському НПП

   Тиждень весняного березня, що завершився, запам'ятався в регіоні незвично теплими днями та температурними рекордами. Але, за народними повір'ями вікових спостережень, це було природньо і прогнозовано. Рівно місяць тому, на цьогорічне Стрітення, горобчики (Passer montanus L.) разом із синичками (Parus major L.), встигли з калюж лісових просік біля села Кам'янка в національному природному парку, запити талою водичкою, пропоноване науковцями шляпкове насіння соняхів, перед проміжними великими снігопадами і лютневими морозами до -22.
   У народній традиції ця дата була вікном “зустрічі” зими з весною. І для людей, і для птахів цей день століттями спостережень мав особливий сенс. За погодою цього дня вгадували весну: “Як на Стрітення півень нап’ється води з калюжі - на Юрія віл напасеться трави” (тобто буде тепла весна). Вважалося, що зі Стрітенням сонце повертає на весну, день помітно більшає і це сигнал для пернатих. Осілі птахи нашого регіону (синиці, горобці, дятли) стають активнішими, починають співати - “пробують голос” і долається фенологічний рубіж: зима ще тримається, але світловий день уже відчутно стає довшим, і птахи реагують першими.
   Надалі, передбачувано традиціям, весна, прийшла швидко і рано до орнітологічного полігону Гетьманського НПП в Кам'янських лісах долини Ворскли. Але системна робота адміністрації, науковців і паркових рейнджерів дозволила вчасно провести облік наявного біорізноманіття паркової фауни заповідної території та її підгодівлю в складний цьогорічний зимовий і критичний воєнний період. Окрім того, за підтримки адміністрації, працівники національного парку, разом місцевими школярами та хранителями біорізноманіття багаторічного паркового орнітологічного полігону - Сергієм Мазним та Оленою Мазною, при виготовленні поповнення штучних гніздівель для птахів, вирішили перевірити певні наукові гіпотези, щодо впливу зимової підгодівлі синичок в лісі на ступінь заселення гніздівель та виведення потомства.
   Програма зимової підгодівлі синичок (великої синиці Parus major, блакитної Cyanistes caeruleus та інших дуплогніздних видів) була підтримана відомим орнітологом Миколою Книшем, засновником паркового орнітополігону і передбачала гіпотезу, що в лісових екосистемах це має статистично істотний вплив на подальше заселення гніздівель і успішність розмноження навесні корисних санітарів лісу та місцевих садів.
   Прогнозні гіпотези - позитивних ефектів:
• підгодівля зменшує зимову смертність (особливо у лютому-березні), у лісі залишається більше статевозрілих особин, готових до гніздування, ці ж ділянки активніше займаються для гніздування, гніздівлі заселяються на 15–40 % частіше (за даними публічних лісоорнітологічних досліджень), перезимувавші птахи раніше формують пари, у підгодовуваних популяціях: кладка більша, в середньому на кілька яєць; вища виживаність пташенят, коли ранній початок гніздування - дає змогу підростити потомство до піку масового виходу комах з переходом на свіжу протеїнову кормову базу, а іноді здійснити і друге сезонне гніздування в екосистемі.
   На даний час, теплих весняних днів, є перші аудіовізуальні результати дружніх і партнерських взаємовідносин людей і птахів у збереженні природного довкілля з гамірним шумом і стуками, які можна слухати і бачити серед квартальних просік дубового та соснового лісу. Вважаємо, що літня біологічна варта формованої юної орнітофауни буде на сторожі контрольованої чисельності шкідників в лісових оселищах природного парку та землях місцевої громади.