Громадськість та учительські освітні технології у збереження заповідних лучно-степових екосистем

   Громадська організація "Центр екологічних ініціатив Екодія" та Чеська гуманітарна організація «People in Need Ukraine» від Європейського Союзу, надали фінансову та наукову підтримку проєкту "Лучно-степові екосистеми як елементи природної та культурної спадщини в розрізі освітнього процесу", який реалізовувала "Мережа екостанцій України" серед місцевих територіальних громад та загальноосвітніх закладів прифронтового регіону.
    Фахівці наукового відділу Гетьманського національного природного парку взяли безпосередню активну і практичну участь у цьому двоетапному науково-практичному заході.
   Перший освітянський блок реалізовувався на ландшафтах Сеймського регіонального ландшафтного природного парку на базі ДПТНЗ ”Конотопський професійний аграрний ліцей” з проведенням круглого столу за темою ”Лучно-степові екосистеми як елементи природної та культурної спадщини в розрізі освітнього процесу”.
   Територія Попівської громади розташована у межах поліської та лісостепової зон України. Саме тому збереження лук і степів - надзвичайно важливе питання, яке було у центрі уваги як доповідачів, так і постерних доповідей власних досліджень учнів МАН, представлених для дискусійного обговорення та оцінювання вчителями-природничниками з критеріями науково-практичної цінності для довкілля регіональних громад.
   Досвід наукової та просвітницько-рекреаційної роботи Гетьманського національного природного парку у виступі перед представниками освітніх закладів представили начальник науково-дослідного відділу Микола Баштовий, наукові співробітники доцент Юлія Литвиненко та доцент Олександр Говорун, які багаторічно виступають як керівники науково-дослідних робіт в системі МАН, так і є його активними членами фахового конкурсного журі.
    Від імені національного природного парку науковцями був представлений ілюстрований багаторічний досвід фахівців освітньо-наукової роботи з юним підростаючим поколінням, так і з активною громадською організацією – «Охтирка –Зелене місто» з її ековізією дорослих проблем довкілля, які накопичувались роками і потребують негайного планового аналітичного розгляду та практичного вирішення для сталого майбутнього Охтирської міської територіальної громади.
    Учасники круглого столу, у переддень традиційного Дня Учителя, позитивно відзначили природоохоронний досвід провідних фахівців з екологічної освіти Гетьманського національного природного парку (http://www.getmanski.info/index.php/ukr/) на шляху пізнання молодим поколінням екологічної азбуки життя в екосистемах природного довкілля територіальної громади.
    Окрім того, високо були оцінені міжнародні проекти Тростянецької громади та фахівців національного природного парку з Татранським парком народовим (https://tpn.gov.pl/), щодо залучення учнів МАН місцевих громад в дослідженні історичних ландшафтів і важливості їх значення у збереженні регіональної етнокультури. У ході засідання у форматі "круглого столу" доценти Юлія Литвиненко та Олександр  Говорун роз’яснили критерії якісних характеристик робіт учнівської Малої Академії Наук, а в процесі руханки групи учительських спільнот учасників оцінили та обговорили представлені зразки постерних доповідей учнів та запланували перспективи співпраці місцевих громад і установ регіонального природно-заповідного фонду.
   Не менш цікавим і продуктивним був і другий етап планового грантового заходу Європейського Союзу від "Центру екологічних ініціатив Екодія" та Чеської гуманітарної організації «People in Need Ukraine». Наукові польові дослідження в лучно-степових ділянках древніх Оксютинських курганів (с. Пустовійтівка, Роменський р-н, Сумська обл.), та майстер-клас наукового співробітника Гетьманського НПП доктора біологічних наук Сергія Панченка з практичного дослідження вертикальної структури та осінньої продуктивності лучно-степових ділянок.
    Окремим науково-практичним бонусом для учительської спільноти та фахівців місцевих громад, було відвідання Роменської батьківщини величної історичної постаті столітнього кошового отамана запорозької січі Петра Калнишевського, що єднала тисячолітню скіфську історію степового краю та нащадків в сучасних поколіннях українців. У загальному підсумку, є результат з отримання від науковців практичного досвіду для Учителів-природничників, що зможуть передати учням та надихнути їх на фахову пошуково-дослідницьку діяльність, як в системі МАН, так і для існування безпечного та дружнього історичного довкілля лучно-степових екосистем в місцевих громадах.