Там, де природа відкриває свої таємниці: щоденна робота науковців Парку.

   У Гетьманському національному природному парку щоденна праця науковців часто залишається непомітною для стороннього ока, але саме вона формує основу збереження унікальної природи краю. Моніторинг територій Парку — це не разова акція, а безперервний процес уважного спостереження, аналізу і турботи про кожен куточок заповідної землі.
    У будь-яку пору року — серед зимової тиші чи весняного пожвавлення — дослідники вирушають у лісові квартали, на заплави й просіки, щоб фіксувати стан екосистем, відстежувати зміни та вивчати поведінку тварин. Це робота, що вимагає витримки, точності й справжньої відданості своїй справі. Адже більшість мешканців лісу обережні та непомітні, і лише інколи природа відкриває свої таємниці.
    Саме в такі моменти — короткі й цінні — вдається зафіксувати присутність диких мешканців Парку: на фотопастках, у слідах на снігу чи піску, у раптовому русі серед дерев або в голосах, що лунають у глибині лісу. Кожна така зустріч — це не просто кадр чи запис, а важливе наукове свідчення, яке доповнює картину біорізноманіття та допомагає зрозуміти стан природних процесів.
    Завдяки системній роботі науковців формується “Літопис природи” Гетьманського Парку — з точними даними, спостереженнями і відкриттями. Ці знання стають основою для збереження видів, планування природоохоронних заходів і передачі досвіду наступним поколінням.
      І хоча не кожен вихід у поле приносить видимий результат, саме наполегливість і щоденна увага до деталей дозволяють з часом побачити головне: природа довіряє тим, хто вміє її слухати і берегти.

Птахи як провісники весни: результати спостережень у Гетьманському НПП

   Тиждень весняного березня, що завершився, запам'ятався в регіоні незвично теплими днями та температурними рекордами. Але, за народними повір'ями вікових спостережень, це було природньо і прогнозовано. Рівно місяць тому, на цьогорічне Стрітення, горобчики (Passer montanus L.) разом із синичками (Parus major L.), встигли з калюж лісових просік біля села Кам'янка в національному природному парку, запити талою водичкою, пропоноване науковцями шляпкове насіння соняхів, перед проміжними великими снігопадами і лютневими морозами до -22.
   У народній традиції ця дата була вікном “зустрічі” зими з весною. І для людей, і для птахів цей день століттями спостережень мав особливий сенс. За погодою цього дня вгадували весну: “Як на Стрітення півень нап’ється води з калюжі - на Юрія віл напасеться трави” (тобто буде тепла весна). Вважалося, що зі Стрітенням сонце повертає на весну, день помітно більшає і це сигнал для пернатих. Осілі птахи нашого регіону (синиці, горобці, дятли) стають активнішими, починають співати - “пробують голос” і долається фенологічний рубіж: зима ще тримається, але світловий день уже відчутно стає довшим, і птахи реагують першими.
   Надалі, передбачувано традиціям, весна, прийшла швидко і рано до орнітологічного полігону Гетьманського НПП в Кам'янських лісах долини Ворскли. Але системна робота адміністрації, науковців і паркових рейнджерів дозволила вчасно провести облік наявного біорізноманіття паркової фауни заповідної території та її підгодівлю в складний цьогорічний зимовий і критичний воєнний період. Окрім того, за підтримки адміністрації, працівники національного парку, разом місцевими школярами та хранителями біорізноманіття багаторічного паркового орнітологічного полігону - Сергієм Мазним та Оленою Мазною, при виготовленні поповнення штучних гніздівель для птахів, вирішили перевірити певні наукові гіпотези, щодо впливу зимової підгодівлі синичок в лісі на ступінь заселення гніздівель та виведення потомства.
   Програма зимової підгодівлі синичок (великої синиці Parus major, блакитної Cyanistes caeruleus та інших дуплогніздних видів) була підтримана відомим орнітологом Миколою Книшем, засновником паркового орнітополігону і передбачала гіпотезу, що в лісових екосистемах це має статистично істотний вплив на подальше заселення гніздівель і успішність розмноження навесні корисних санітарів лісу та місцевих садів.
   Прогнозні гіпотези - позитивних ефектів:
• підгодівля зменшує зимову смертність (особливо у лютому-березні), у лісі залишається більше статевозрілих особин, готових до гніздування, ці ж ділянки активніше займаються для гніздування, гніздівлі заселяються на 15–40 % частіше (за даними публічних лісоорнітологічних досліджень), перезимувавші птахи раніше формують пари, у підгодовуваних популяціях: кладка більша, в середньому на кілька яєць; вища виживаність пташенят, коли ранній початок гніздування - дає змогу підростити потомство до піку масового виходу комах з переходом на свіжу протеїнову кормову базу, а іноді здійснити і друге сезонне гніздування в екосистемі.
   На даний час, теплих весняних днів, є перші аудіовізуальні результати дружніх і партнерських взаємовідносин людей і птахів у збереженні природного довкілля з гамірним шумом і стуками, які можна слухати і бачити серед квартальних просік дубового та соснового лісу. Вважаємо, що літня біологічна варта формованої юної орнітофауни буде на сторожі контрольованої чисельності шкідників в лісових оселищах природного парку та землях місцевої громади.

Не випалюйте суху рослинність! Бережімо природу разом!

   З приходом весни та підвищенням температури повітря значно зростає кількість пожеж у природних екосистемах. Найчастіше їх причиною стає масове випалювання сухої трави та рослинних залишків на відкритих територіях. На жаль, не всі замислюються про небезпечні наслідки таких дій.
   Суха минулорічна трава — це не сміття, а важлива частина природи. Вона є їжею, житлом і притулком для багатьох тварин та комах. Через підпали гине велика кількість живих істот: зайченята, їжаки, лисенята, птахи та інші мешканці полів і лісів.
   Працівники служби державної охорони систематично проводять роз’яснювальну роботу серед населення на протипожежну тематику, пояснюють наслідки підпалів, розповідають про завдані збитки та розповсюджують інформаційні листівки.
   Нагадуємо, що за самовільне спалювання сухої рослинності, особливо на територіях природно-заповідного фонду, передбачена адміністративна або кримінальна відповідальність. Окрім штрафу, порушники зобов’язані відшкодовувати збитки, завдані довкіллю.
    Наприклад:
▪️ знищення лісових культур віком до 5 років — 1 968 397 грн за 1 гектар
▪️ спалювання водно-болотної рослинності — 82 026 грн за 1 гектар
   Пам’ятайте, що територія України частково забруднена вибухонебезпечними предметами внаслідок збройної агресії рф. Пожежі можуть спричинити їх детонацію, що становить смертельну небезпеку для людей та природи.
   Під час спалювання трави у повітря потрапляє велика кількість шкідливих речовин, які шкодять атмосфері та здоров’ю людини.
Закликаємо бути свідомими громадянами та берегти навколишнє природне середовище!
   Якщо ви помітили загоряння в природних екосистемах — негайно телефонуйте 101.
Бережімо природу разом!