Скачати матеріали
Розмір 31,8 Мб |
Розмір 11,9 Мб |
Галерея
Ласкаво просимо до Гетьманського парку
Загальна інформація

Історія створення: Гетьманський національний природний парк (Гетьманський НПП) створений 27 квітня 2009 року згідно Указу Президента України № 273/2009, з метою збереження, відтворення і раціонального використання типових та унікальних природних комплексів Лівобережного лісостепу, що мають важливе природоохоронне, наукове, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення. Робота над створенням парку тривала близько 10 років.
Підпорядкування: Гетьманський НПП є державним об'єктом природно-заповідного фонду України загальнодержавного значення, природоохоронною, рекреаційною, культурно-освітньою, науково-дослідною установою, належить до державної власності і підпорядкований Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України.
Адміністративно-територіальне розташування: Гетьманський НПП знаходиться в південно-східній частині Сумської області на території Охтирського району. Парк створений в долині річки Ворскла. Починається він на кордоні з Російською Федерацією і за течією Ворскли простягається до межі з Полтавською областю, закінчується нижче села Куземин. До парку віднесені ділянки заплави, сама річка, місцями надзаплавні тераси та правий корінний берег ріки. Загальна протяжність Ворскли в межах Сумської області 122 км, відповідно, такою є й протяжність Парку. Географічні координати центроїду № 1 село Климентове: В (північна широта) 50°23'10''; L (східна довгота) 34°55'34''.
Площа: Загальна площа території Гетьманського НПП становить 23360,1 гектара, в тому числі 11673,2 гектара земель, що надаються у постійне користування.
Новини
Екологічний урок для учнів 9–11 класів
Провідні фахівці з екологічної освіти Гетьманського НПП провели пізнавальний екологічний урок для учнів 9–11 класів філії Ліцею №1.
Під час зустрічі діти мали можливість побачити справжню Червону книгу України – видання, у якому зібрано рідкісні та зникаючі види рослин і тварин нашої держави. Фахівці розповіли, чому ці види потребують особливої охорони, як діяльність людини впливає на природу та що кожен із нас може зробити для її збереження.
Особливу увагу приділили окремим представникам Червоної книги: говорили про їхні унікальні особливості, місця поширення та загрози, з якими вони стикаються. Живі приклади та цікаві факти допомогли учням краще зрозуміти цінність біорізноманіття рідного краю.
Школярі із зацікавленням слухали, ставили багато запитань і активно долучалися до обговорення. Приємно бачити, що молодь небайдужа до природи й готова вчитися відповідальному ставленню до довкілля.
Віримо, що такі зустрічі формують екологічну свідомість і надихають нове покоління берегти те, що подарувала нам природа!
"Берегти пернатих — берегти природу"
Зима — непростий час для птахів. Холод, сніг і нестача їжі змушують пернатих докладати значно більше зусиль, щоб вижити. Саме тому взимку їм особливо потрібна наша підтримка, турбота та увага. Допомагаючи птахам у холодну пору року, ми зберігаємо природну рівновагу й вчимося бути добрими та відповідальними.
Разом із учнями групи продовженого дня Охтирська ЗОШ І-ІІ ст. 6 ми вирушили у захопливу подорож у світ зимуючих птахів. Вчилися впізнавати пернатих друзів за їхнім співом, слухали уважно й дивувалися, наскільки різними та мелодійними бувають пташині голоси.
Під час пізнавального експерименту з’ясували, чому пташине пір’я не мокне, і зрозуміли, як природа подбала про своїх мешканців у холодну пору року.
На завершення нашої зустрічі діти з великою радістю розвісили еко-годівнички на подвір’ї школи — маленькі, але дуже важливі кроки назустріч турботі та доброті. Адже піклуючись про птахів узимку, ми вчимося берегти природу і світ навколо нас.
Водно-болотні угіддя - живе серце природи.
На передодні Всесвітнього дня водно-болотних угідь, який відзначають 2 лютого, працівниця Гетьманського національного природного парку провела для учнів 5 класу пізнавальне засідання, присвячене водно-болотним угіддям — унікальним природним екосистемам, що відіграють надзвичайно важливу роль у житті планети.
Під час зустрічі школярі дізналися, що болота, заплави річок, озера та прибережні території є справжніми «природними фільтрами»: вони очищують воду, затримують забруднення та підтримують її якість.
Окрему увагу приділили нашій природній артерії — річці Ворсклі. Саме водно-болотні угіддя вздовж її берегів допомагають зберігати водний баланс, запобігають повеням і посухам, а також є домівкою для багатьох видів рослин, птахів, земноводних і комах. Для багатьох живих організмів ці території є місцем життя, розмноження та відпочинку під час міграцій.
Також говорили про те, що водно-болотні угіддя впливають на клімат: вони накопичують вологу, зменшують спеку влітку та підтримують природну рівновагу. Окрім екологічного значення, такі місця мають і важливу цінність для людини — це простір тиші, відновлення та внутрішньої рівноваги, справжні місця сили.
Для наочності працівниця парку продемонструвала роздруковані фотографії Замкової гори в селі Куземен, з якої добре видно масштаби річки Ворскли та прилеглих водно-болотних територій. Ці світлини допомогли учням усвідомити, наскільки тісно пов’язані річка, болота та життя навколо них.
Захід пройшов у теплій атмосфері та став ще одним кроком до формування екологічної свідомості й дбайливого ставлення до природи.


