Скачати матеріали
Розмір 31,8 Мб |
|
Розмір 11,9 Мб |
Галерея
Ласкаво просимо до Гетьманського парку
Загальна інформація
Історія створення: Гетьманський національний природний парк (Гетьманський НПП) створений 27 квітня 2009 року згідно Указу Президента України № 273/2009, з метою збереження, відтворення і раціонального використання типових та унікальних природних комплексів Лівобережного лісостепу, що мають важливе природоохоронне, наукове, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення. Робота над створенням парку тривала близько 10 років.
Підпорядкування: Гетьманський НПП є державним об'єктом природно-заповідного фонду України загальнодержавного значення, природоохоронною, рекреаційною, культурно-освітньою, науково-дослідною установою, належить до державної власності і підпорядкований Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України.
Адміністративно-територіальне розташування: Гетьманський НПП знаходиться в південно-східній частині Сумської області на території Охтирського району. Парк створений в долині річки Ворскла. Починається він на кордоні з Російською Федерацією і за течією Ворскли простягається до межі з Полтавською областю, закінчується нижче села Куземин. До парку віднесені ділянки заплави, сама річка, місцями надзаплавні тераси та правий корінний берег ріки. Загальна протяжність Ворскли в межах Сумської області 122 км, відповідно, такою є й протяжність Парку. Географічні координати центроїду № 1 село Климентове: В (північна широта) 50°23'10''; L (східна довгота) 34°55'34''.
Площа: Загальна площа території Гетьманського НПП становить 23360,1 гектара, в тому числі 11673,2 гектара земель, що надаються у постійне користування.
Унікальність Гетьманського НПП полягає у тому, що тут збережено різноманітні типові ландшафти Лівобережного лісостепу - від низинних заплав, сфагнових боліт до реліктових корінних лісів. Природні комплекси Парку були і раніше досить вагомо представлені в природно-заповідному фонді України. Так в межі парку увійшли гідрологічні заказники загальнодержавного значення «Хухрянський» (рік оголошення-1980), «Бакирівський» (рік оголошення-1977), «Климентівський» (рік оголошення-1998) загальною площею близько 9,5 тис.га та місцевого значення «Ямний», розташованих в заплаві річки Ворскла. Вона є однією з найчистіших і найкрасивіших річок України. Також до складу Парку увійшли 6 заповідних урочищ (найбільше - «Литовський бір», безпосередньо прилягає до русла річки Ворскла. Це унікальний реліктовий сосновий бір, тут зустрічаються дерева, вік яких нараховує понад 300 років.) та 2 пам’ятки природи місцевого значення.
Природні особливості: Територія Гетьманського НПП - це насамперед чарівна і тихоплинна річка Ворскла та її заплава, незаймані болота та луки, соснові та дубові ліси. Ворскла - одна з найбільших лівих приток Дніпра (тепер впадає в Кам’янське водосховище) - бере свій початок поблизу с. Покровка, Івнянського району Бєлгородської області Російської Федерації. Загальна довжина річки 464 км. Загальний напрямок долини Ворскли – з північного сходу на південний захід, але на шляху вона значно відхиляється від вказаного напрямку. Русло Ворскли у верхній та середній течії дуже звивисте, шириною 12‒50 м, а в нижній - випрямляється, і ширина його сягає 100-150 м. Середня глибина - 2-4 м (максимальна – 10-12 м), однак у верхній та середній течії часто зустрічаються мілководні ділянки. Дно піщане, у розлиттях - мулисте. Через малий перепад висот швидкість течії не перевищує 0,1 м/с, лише на перекатах вона зростає до 1,5 м/с. Права сторона ріки являє собою високе хвилясте плато, розчленоване сіткою глибоких балок, ярів та річкових долин. Поступово, з віддаленням від ріки з півдня на північ територія підвищується, досягаючи максимальної відмітки 215 м над рівнем моря. З лівої сторони річки Ворскла, територія має доволі спокійний і рівнинний характер. Понад 50% площі Парку займають землі, вкриті лісовою рослинністю, більше 20% – луки, 22% – болота, менше 5% – водойми. Клімат регіону помірно-континентальний. Незважаючи на високий ступінь антропогенного впливу, в басейні річки Ворскла збереглось різноманіття мальовничих ландшафтів лівобережного лісостепу - від низинних заплав, сфагнових боліт до реліктових корінних лісів що характеризуються багатим ресурсним потенціалом, генофондом рослинного і тваринного світу, пам'ятками історії та культури, які потребують нагальної охорони та екологічно обґрунтованого невиснажливого використання.
Рослинний і тваринний світ Гетьманського НПП є досить різноманітним і налічує понад 1013 видів рослин та 2580 видів тварин, серед яких багато, занесені до Червоної книги України (журавель сірий (є символом Парку) (Grus grus), видра річкова (Lutra lutra), горностай (Мustela erminea), мінога українська (Eudontomyzon mariae), джміль моховий (Bombus muscorum), жук-олень (Lucanus cervus cervus), махаон (Papilio machaon), косарики тонкі (Gladiolus tenuis), любка дволиста (Platanthera/Orchis bifolia), пальчатокорінник травневий (Dactylorhiza majalis) та інші). Природна рослинність Гетьманського НПП представлена 5 типами: лісова, чагарникова, лучна, болотна та водна. Однією з основних причин фауністичного багатства є фізико-географічне розташування Парку, його велика площа та різноманітність біотопів, перш за все лучних, водно-болотних і лісових. Загалом для фауни характерне домінування лісостепових видів. Окрім них тут мешкають окремі тайгові види, зустрічаються форми південного походження та західноєвропейських видів. Тваринний світ Гетьманського НПП досить різноманітний, що обумовлено різними природно-територіальними комплексами. Аналіз його фауни показав, що вона відрізняється значним видовим різноманіттям, наявністю реліктових, рідкісних та зникаючих видів. В лісах водяться лось, кабан, козуля, борсук, вовк, лисиця та інші. Птахи представлені такими видами як солов'ї, зорянки, дятли, зозулі, сови, іволги, яструби та інші.
Робота Гетьманського НПП організована по трьох природоохоронних науково-дослідних відділеннях(ПНДВ) - Великописарівському, Тростянецькому та Охтирському та побудована за трьома основними напрямками:
- 1.Охорона, використання та відтворення природних екосистем.
Покладається на службу державної охорони природно-заповідного фонду України. Яка забезпечує диференційований режим щодо охорони, відтворення та використання природних ресурсів згідно з функціональним зонуванням та урахуванням природоохоронної, оздоровчої, наукової, рекреаційної, історико-культурної та інших цінностей природних комплексів та об’єктів, на території Парку.
- 2.Науково-дослідна робота.
- Спрямована на вивчення природних комплексів, процесів, забезпечення постійного спостереження за їхніми змінами, екологічного прогнозування, розробки наукових основ охорони, відтворення і невиснажливого використання природних ресурсів та особливо цінних об'єктів.
- 3.Еколого-освітня та рекреаційна діяльність.
Парк є центром організації екологічної освіти, виховання екологічної культури населення та відвідувачів, організованого туризму, відпочинку, оздоровлення та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах.
Чому «Гетьманський»? Назва парку пов’язана зі славними козацькими традиціями Сумщини. Гетьманщина (офіційна назва: Військо Запорозьке) — українська держава на території центральної і північно-східної України, яка утворилася внаслідок Зборівського договору 1649 року. Після проголошення Глухова столицею Гетьманщини правили тут чотири гетьмани (Данило Апостол, Іван Скоропадський, Кирило Розумовський та Павло Полуботок). На території Сумщини знаходились центральні державні установи Гетьманщини, а також гетьманські маєтки. При розгляді історичних фактів помітна роль Сумщини, її непересічне і неординарне значення не тільки в українській історії 18 століття, а й для подальшого розвитку процесу національного відродження нашої держави.
Як дістатись: Географічний центроїд Парку (село Климентове, Охтирського району) перетинає автошлях Н-12 (Суми - Полтава), в містах Охтирка, Тростянець та смт. Велика Писарівка є автобусні станції, а також в місті Тростянець розташована залізнична станція «Смородине».
Новини
Справжні дослідники.
Провідні фахівці з екологічної освіти разом із науковим співробітником Гетьманського національного природного парку провели надзвичайно цікаву зустріч для вихованців туристичного гуртка Палацу дітей та юнацтва.
Цього разу діти спробували себе у ролі справжніх дослідників!
Науковий співробітник показав їм спеціальні прилади, які допомагають вивчати довкілля:
- вимірювач кислотності води (pH-метр) – діти побачили, як відрізняється склад різних зразків води;
- шумомір – спробували визначити рівень навколишнього шуму та дізналися, як він впливає на людину і тварин;
- прилади для дослідження якості повітря – щоб зрозуміти, наскільки важливо берегти чистоту довкілля.
Діти не лише спостерігали, а й активно брали участь у вимірюваннях: самостійно перевіряли рівень шуму, порівнювали різні зразки води, робили висновки. Атмосфера була по-справжньому захоплююча – у залі панував інтерес, щирі емоції та жага до знань.
Такі зустрічі доводять: екологія – це не лише наука, а й справжня пригода, яка допомагає пізнавати світ навколо нас і вчить дбайливо ставитися до природи.
Вартові природи й Батьківщини
1 жовтня Україна відзначає День захисників та захисниць. Це свято — про мужність і силу, про любов до рідної землі, яка надихає боротися й вистояти. Для колективу Гетьманського національного природного парку цей день має особливий зміст, адже дев’ятеро наших працівників сьогодні захищають Україну на фронті.
Ще вчора вони були захисниками природи, інспекторами, науковцями, які пильнували кожне дерево, кожну стежку, щоб природа жила й відновлювалася. Вони знали ціну гармонії між людиною та довкіллям. А сьогодні ті ж самі руки, що садили дерева й рятували пташині гнізда, тримають зброю, прикриваючи побратимів на передовій.
За стійкість та відвагу працівники Парку відзначені державними нагородами: орденами, відзнаками, пам’ятними та нагрудними медалями, серед яких і почесні медалі «За стійкість та відвагу». Кожна нагорода — це символ вдячності країни її синам, які стоять на захисті незалежності.
Ми пишаємося ними. Вони — приклад для нас і доказ того, що справжній захисник завжди був і буде там, де потрібна сила, любов і відданість. Ми з нетерпінням чекаємо їхнього повернення, аби знову разом садити дерева, слухати спів пташок і будувати мирне майбутнє.
Журавель — символ Гетьманського національного природного парку — завжди нагадував нам про силу, вірність і повернення додому. І як журавель щороку долає тисячі кілометрів, щоб повернутися на рідні землі, так і наші працівники сьогодні йдуть важким фронтовим шляхом, щоб повернутися з перемогою.
Ми пишаємося нашими колегами, які довели: той, хто здатен берегти природу, здатен і боронити країну. Ми з нетерпінням чекаємо їхнього повернення, щоб разом знову відновлювати лісові стежки, садити дерева й будувати мирне майбутнє.
Громадськість та учительські освітні технології у збереження заповідних лучно-степових екосистем
Громадська організація "Центр екологічних ініціатив Екодія" та Чеська гуманітарна організація «People in Need Ukraine» від Європейського Союзу, надали фінансову та наукову підтримку проєкту "Лучно-степові екосистеми як елементи природної та культурної спадщини в розрізі освітнього процесу", який реалізовувала "Мережа екостанцій України" серед місцевих територіальних громад та загальноосвітніх закладів прифронтового регіону.
Фахівці наукового відділу Гетьманського національного природного парку взяли безпосередню активну і практичну участь у цьому двоетапному науково-практичному заході.
Перший освітянський блок реалізовувався на ландшафтах Сеймського регіонального ландшафтного природного парку на базі ДПТНЗ ”Конотопський професійний аграрний ліцей” з проведенням круглого столу за темою ”Лучно-степові екосистеми як елементи природної та культурної спадщини в розрізі освітнього процесу”.
Територія Попівської громади розташована у межах поліської та лісостепової зон України. Саме тому збереження лук і степів - надзвичайно важливе питання, яке було у центрі уваги як доповідачів, так і постерних доповідей власних досліджень учнів МАН, представлених для дискусійного обговорення та оцінювання вчителями-природничниками з критеріями науково-практичної цінності для довкілля регіональних громад.
Досвід наукової та просвітницько-рекреаційної роботи Гетьманського національного природного парку у виступі перед представниками освітніх закладів представили начальник науково-дослідного відділу Микола Баштовий, наукові співробітники доцент Юлія Литвиненко та доцент Олександр Говорун, які багаторічно виступають як керівники науково-дослідних робіт в системі МАН, так і є його активними членами фахового конкурсного журі.
Від імені національного природного парку науковцями був представлений ілюстрований багаторічний досвід фахівців освітньо-наукової роботи з юним підростаючим поколінням, так і з активною громадською організацією – «Охтирка –Зелене місто» з її ековізією дорослих проблем довкілля, які накопичувались роками і потребують негайного планового аналітичного розгляду та практичного вирішення для сталого майбутнього Охтирської міської територіальної громади.
Учасники круглого столу, у переддень традиційного Дня Учителя, позитивно відзначили природоохоронний досвід провідних фахівців з екологічної освіти Гетьманського національного природного парку (http://www.getmanski.info/index.php/ukr/) на шляху пізнання молодим поколінням екологічної азбуки життя в екосистемах природного довкілля територіальної громади.
Окрім того, високо були оцінені міжнародні проекти Тростянецької громади та фахівців національного природного парку з Татранським парком народовим (https://tpn.gov.pl/), щодо залучення учнів МАН місцевих громад в дослідженні історичних ландшафтів і важливості їх значення у збереженні регіональної етнокультури. У ході засідання у форматі "круглого столу" доценти Юлія Литвиненко та Олександр Говорун роз’яснили критерії якісних характеристик робіт учнівської Малої Академії Наук, а в процесі руханки групи учительських спільнот учасників оцінили та обговорили представлені зразки постерних доповідей учнів та запланували перспективи співпраці місцевих громад і установ регіонального природно-заповідного фонду.
Не менш цікавим і продуктивним був і другий етап планового грантового заходу Європейського Союзу від "Центру екологічних ініціатив Екодія" та Чеської гуманітарної організації «People in Need Ukraine». Наукові польові дослідження в лучно-степових ділянках древніх Оксютинських курганів (с. Пустовійтівка, Роменський р-н, Сумська обл.), та майстер-клас наукового співробітника Гетьманського НПП доктора біологічних наук Сергія Панченка з практичного дослідження вертикальної структури та осінньої продуктивності лучно-степових ділянок.
Окремим науково-практичним бонусом для учительської спільноти та фахівців місцевих громад, було відвідання Роменської батьківщини величної історичної постаті столітнього кошового отамана запорозької січі Петра Калнишевського, що єднала тисячолітню скіфську історію степового краю та нащадків в сучасних поколіннях українців. У загальному підсумку, є результат з отримання від науковців практичного досвіду для Учителів-природничників, що зможуть передати учням та надихнути їх на фахову пошуково-дослідницьку діяльність, як в системі МАН, так і для існування безпечного та дружнього історичного довкілля лучно-степових екосистем в місцевих громадах.