Скачати матеріали
Розмір 31,8 Мб |
|
Розмір 11,9 Мб |
Галерея
Ласкаво просимо до Гетьманського парку
Загальна інформація
Історія створення: Гетьманський національний природний парк (Гетьманський НПП) створений 27 квітня 2009 року згідно Указу Президента України № 273/2009, з метою збереження, відтворення і раціонального використання типових та унікальних природних комплексів Лівобережного лісостепу, що мають важливе природоохоронне, наукове, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення. Робота над створенням парку тривала близько 10 років.
Підпорядкування: Гетьманський НПП є державним об'єктом природно-заповідного фонду України загальнодержавного значення, природоохоронною, рекреаційною, культурно-освітньою, науково-дослідною установою, належить до державної власності і підпорядкований Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України.
Адміністративно-територіальне розташування: Гетьманський НПП знаходиться в південно-східній частині Сумської області на території Охтирського району. Парк створений в долині річки Ворскла. Починається він на кордоні з Російською Федерацією і за течією Ворскли простягається до межі з Полтавською областю, закінчується нижче села Куземин. До парку віднесені ділянки заплави, сама річка, місцями надзаплавні тераси та правий корінний берег ріки. Загальна протяжність Ворскли в межах Сумської області 122 км, відповідно, такою є й протяжність Парку. Географічні координати центроїду № 1 село Климентове: В (північна широта) 50°23'10''; L (східна довгота) 34°55'34''.
Площа: Загальна площа території Гетьманського НПП становить 23360,1 гектара, в тому числі 11673,2 гектара земель, що надаються у постійне користування.
Унікальність Гетьманського НПП полягає у тому, що тут збережено різноманітні типові ландшафти Лівобережного лісостепу - від низинних заплав, сфагнових боліт до реліктових корінних лісів. Природні комплекси Парку були і раніше досить вагомо представлені в природно-заповідному фонді України. Так в межі парку увійшли гідрологічні заказники загальнодержавного значення «Хухрянський» (рік оголошення-1980), «Бакирівський» (рік оголошення-1977), «Климентівський» (рік оголошення-1998) загальною площею близько 9,5 тис.га та місцевого значення «Ямний», розташованих в заплаві річки Ворскла. Вона є однією з найчистіших і найкрасивіших річок України. Також до складу Парку увійшли 6 заповідних урочищ (найбільше - «Литовський бір», безпосередньо прилягає до русла річки Ворскла. Це унікальний реліктовий сосновий бір, тут зустрічаються дерева, вік яких нараховує понад 300 років.) та 2 пам’ятки природи місцевого значення.
Природні особливості: Територія Гетьманського НПП - це насамперед чарівна і тихоплинна річка Ворскла та її заплава, незаймані болота та луки, соснові та дубові ліси. Ворскла - одна з найбільших лівих приток Дніпра (тепер впадає в Кам’янське водосховище) - бере свій початок поблизу с. Покровка, Івнянського району Бєлгородської області Російської Федерації. Загальна довжина річки 464 км. Загальний напрямок долини Ворскли – з північного сходу на південний захід, але на шляху вона значно відхиляється від вказаного напрямку. Русло Ворскли у верхній та середній течії дуже звивисте, шириною 12‒50 м, а в нижній - випрямляється, і ширина його сягає 100-150 м. Середня глибина - 2-4 м (максимальна – 10-12 м), однак у верхній та середній течії часто зустрічаються мілководні ділянки. Дно піщане, у розлиттях - мулисте. Через малий перепад висот швидкість течії не перевищує 0,1 м/с, лише на перекатах вона зростає до 1,5 м/с. Права сторона ріки являє собою високе хвилясте плато, розчленоване сіткою глибоких балок, ярів та річкових долин. Поступово, з віддаленням від ріки з півдня на північ територія підвищується, досягаючи максимальної відмітки 215 м над рівнем моря. З лівої сторони річки Ворскла, територія має доволі спокійний і рівнинний характер. Понад 50% площі Парку займають землі, вкриті лісовою рослинністю, більше 20% – луки, 22% – болота, менше 5% – водойми. Клімат регіону помірно-континентальний. Незважаючи на високий ступінь антропогенного впливу, в басейні річки Ворскла збереглось різноманіття мальовничих ландшафтів лівобережного лісостепу - від низинних заплав, сфагнових боліт до реліктових корінних лісів що характеризуються багатим ресурсним потенціалом, генофондом рослинного і тваринного світу, пам'ятками історії та культури, які потребують нагальної охорони та екологічно обґрунтованого невиснажливого використання.
Рослинний і тваринний світ Гетьманського НПП є досить різноманітним і налічує понад 1013 видів рослин та 2580 видів тварин, серед яких багато, занесені до Червоної книги України (журавель сірий (є символом Парку) (Grus grus), видра річкова (Lutra lutra), горностай (Мustela erminea), мінога українська (Eudontomyzon mariae), джміль моховий (Bombus muscorum), жук-олень (Lucanus cervus cervus), махаон (Papilio machaon), косарики тонкі (Gladiolus tenuis), любка дволиста (Platanthera/Orchis bifolia), пальчатокорінник травневий (Dactylorhiza majalis) та інші). Природна рослинність Гетьманського НПП представлена 5 типами: лісова, чагарникова, лучна, болотна та водна. Однією з основних причин фауністичного багатства є фізико-географічне розташування Парку, його велика площа та різноманітність біотопів, перш за все лучних, водно-болотних і лісових. Загалом для фауни характерне домінування лісостепових видів. Окрім них тут мешкають окремі тайгові види, зустрічаються форми південного походження та західноєвропейських видів. Тваринний світ Гетьманського НПП досить різноманітний, що обумовлено різними природно-територіальними комплексами. Аналіз його фауни показав, що вона відрізняється значним видовим різноманіттям, наявністю реліктових, рідкісних та зникаючих видів. В лісах водяться лось, кабан, козуля, борсук, вовк, лисиця та інші. Птахи представлені такими видами як солов'ї, зорянки, дятли, зозулі, сови, іволги, яструби та інші.
Робота Гетьманського НПП організована по трьох природоохоронних науково-дослідних відділеннях(ПНДВ) - Великописарівському, Тростянецькому та Охтирському та побудована за трьома основними напрямками:
- 1.Охорона, використання та відтворення природних екосистем.
Покладається на службу державної охорони природно-заповідного фонду України. Яка забезпечує диференційований режим щодо охорони, відтворення та використання природних ресурсів згідно з функціональним зонуванням та урахуванням природоохоронної, оздоровчої, наукової, рекреаційної, історико-культурної та інших цінностей природних комплексів та об’єктів, на території Парку.
- 2.Науково-дослідна робота.
- Спрямована на вивчення природних комплексів, процесів, забезпечення постійного спостереження за їхніми змінами, екологічного прогнозування, розробки наукових основ охорони, відтворення і невиснажливого використання природних ресурсів та особливо цінних об'єктів.
- 3.Еколого-освітня та рекреаційна діяльність.
Парк є центром організації екологічної освіти, виховання екологічної культури населення та відвідувачів, організованого туризму, відпочинку, оздоровлення та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах.
Чому «Гетьманський»? Назва парку пов’язана зі славними козацькими традиціями Сумщини. Гетьманщина (офіційна назва: Військо Запорозьке) — українська держава на території центральної і північно-східної України, яка утворилася внаслідок Зборівського договору 1649 року. Після проголошення Глухова столицею Гетьманщини правили тут чотири гетьмани (Данило Апостол, Іван Скоропадський, Кирило Розумовський та Павло Полуботок). На території Сумщини знаходились центральні державні установи Гетьманщини, а також гетьманські маєтки. При розгляді історичних фактів помітна роль Сумщини, її непересічне і неординарне значення не тільки в українській історії 18 століття, а й для подальшого розвитку процесу національного відродження нашої держави.
Як дістатись: Географічний центроїд Парку (село Климентове, Охтирського району) перетинає автошлях Н-12 (Суми - Полтава), в містах Охтирка, Тростянець та смт. Велика Писарівка є автобусні станції, а також в місті Тростянець розташована залізнична станція «Смородине».
Новини
Таємниці нічних мандрівників: знайомство з кажанами!
Сьогодні, учні 5-х класів ЗОШ №11 мали надзвичайно цікаву зустріч із працівницею Гетьманського НПП, яка відкрила для них чарівний світ нічних створінь — кажанів.
Під час інтерактивної презентації діти:
- переглянули пізнавальне відео про рукокрилих,
- дізналися, які види кажанів мешкають в Україні,
- з’ясували, чому ці тварини такі важливі для природи,
- а наприкінці взяли участь у вікторині, що допомогла розвіяти популярні міфи про кажанів.
Учні із захопленням слухали, що кажани — це єдині ссавці, які вміють літати, і що вони не страшні, як у казках, а навпаки — надзвичайно корисні!
Вони допомагають людині, поїдаючи велику кількість комах, зокрема шкідників, які псують рослини та врожаї.
Цікаво знати: що всі види кажанів, які мешкають в Україні занесені до Червоної книги України, тож вони потребують нашої уваги та захисту.
Після заняття діти зробили висновок:
«Кажани — це друзі природи, яких потрібно берегти!»
Дякуємо учням — за активність і цікаві запитання, а адміністрації школи за запрошення та комфортне проведення заходу.
Світ грибів — дивовижний і сповнений таємниць!
Провідні фахівці з екологічної освіти Гетьманського національного природного парку провели пізнавальну лекцію для педагогічного колективу Палацу дітей та юнацтва.
Під час заходу учасники дізналися про різноманіття грибів Гетьманського парку, їхню роль у природі, взаємозв’язок із деревами, тваринами та людиною.
Обговорили цікаві факти про їстівні, неїстівні та рідкісні види грибів, дізналися, як розпізнавати їх у природі та чому гриби є важливими "санітарами лісу".
Такі зустрічі допомагають не лише розширити знання про природу, а й надихають педагогів ділитися цією любов’ю до довкілля зі своїми вихованцями.
Екопросвітництво та збереження біорізноманіття.
Традиційно, від днів створення і структуризації відділів, Гетьманський національний природний парк бере активну участь у екопросвітництві серед юного покоління загальноосвітніх закладів.
От і цих осінніх часів воєнного стану, науковці науково-дослідного відділу представили свої бачення і сучасні методики геоботанічних та зоологічних досліджень при збереженні біорізноманіття в умовах воєнних дій та перспектив відновлення довкілля.
Доктор біологічних наук Сергій Панченко поділився досвідом відтворення остепненої луки на екостанції “Острівець практичної ботаніки” як осередку біорізноманіття, представив учасникам корисні кормові гранули з екосистеми та насіннєві ілюстративні кросворди природного біорізноманіття.
Практичні рекомендації щодо побудови будиночків для комах та поради організації наукових спостережень за поселеннями “мешканців комашиних готелів” надав доцент-ентомолог Олександр Говорун.
В дискусіях, щодо власного досвіду екотуристичних спостережень за міжнародними природно-заповідними локаціями збереження біорізноманіття виступив і начальник науково-дослідного відділу Микола Баштовий.
До заходу в м. Суми були залучені педагоги Сумського обласного центру позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю, Центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді Сумської міської ради.
Гостинно наукову делегацію прийняла і відома дитяча письменниця природознавиця Анна Коршунова, зі своєю студією «Ладунок», яка представила власні багаторічні креативні фахові напрацювання екологічного спрямування для місцевих громад – «Живий шлях – річка в місті».
Взаємно корисними були ці публічні зустрічі “in vivo”, які збагачують громадськість і активних громадян рекомендаціями наукових досліджень для острівців екопросвітництва, сучасними екосистемними підходами збереження місцевих оселищ біорізноманіття.