Скачати матеріали
Розмір 31,8 Мб |
Розмір 11,9 Мб |
Галерея
Ласкаво просимо до Гетьманського парку
Загальна інформація

Історія створення: Гетьманський національний природний парк (Гетьманський НПП) створений 27 квітня 2009 року згідно Указу Президента України № 273/2009, з метою збереження, відтворення і раціонального використання типових та унікальних природних комплексів Лівобережного лісостепу, що мають важливе природоохоронне, наукове, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення. Робота над створенням парку тривала близько 10 років.
Підпорядкування: Гетьманський НПП є державним об'єктом природно-заповідного фонду України загальнодержавного значення, природоохоронною, рекреаційною, культурно-освітньою, науково-дослідною установою, належить до державної власності і підпорядкований Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України.
Адміністративно-територіальне розташування: Гетьманський НПП знаходиться в південно-східній частині Сумської області на території Охтирського району. Парк створений в долині річки Ворскла. Починається він на кордоні з Російською Федерацією і за течією Ворскли простягається до межі з Полтавською областю, закінчується нижче села Куземин. До парку віднесені ділянки заплави, сама річка, місцями надзаплавні тераси та правий корінний берег ріки. Загальна протяжність Ворскли в межах Сумської області 122 км, відповідно, такою є й протяжність Парку. Географічні координати центроїду № 1 село Климентове: В (північна широта) 50°23'10''; L (східна довгота) 34°55'34''.
Площа: Загальна площа території Гетьманського НПП становить 23360,1 гектара, в тому числі 11673,2 гектара земель, що надаються у постійне користування.

Унікальність Гетьманського НПП полягає у тому, що тут збережено різноманітні типові ландшафти Лівобережного лісостепу - від низинних заплав, сфагнових боліт до реліктових корінних лісів. Природні комплекси Парку були і раніше досить вагомо представлені в природно-заповідному фонді України. Так в межі парку увійшли гідрологічні заказники загальнодержавного значення «Хухрянський» (рік оголошення-1980), «Бакирівський» (рік оголошення-1977), «Климентівський» (рік оголошення-1998) загальною площею близько 9,5 тис.га та місцевого значення «Ямний», розташованих в заплаві річки Ворскла. Вона є однією з найчистіших і найкрасивіших річок України. Також до складу Парку увійшли 6 заповідних урочищ (найбільше - «Литовський бір», безпосередньо прилягає до русла річки Ворскла. Це унікальний реліктовий сосновий бір, тут зустрічаються дерева, вік яких нараховує понад 300 років.) та 2 пам’ятки природи місцевого значення.
Природні особливості: Територія Гетьманського НПП - це насамперед чарівна і тихоплинна річка Ворскла та її заплава, незаймані болота та луки, соснові та дубові ліси. Ворскла - одна з найбільших лівих приток Дніпра (тепер впадає в Кам’янське водосховище) - бере свій початок поблизу с. Покровка, Івнянського району Бєлгородської області Російської Федерації. Загальна довжина річки 464 км. Загальний напрямок долини Ворскли – з північного сходу на південний захід, але на шляху вона значно відхиляється від вказаного напрямку. Русло Ворскли у верхній та середній течії дуже звивисте, шириною 12‒50 м, а в нижній - випрямляється, і ширина його сягає 100-150 м. Середня глибина - 2-4 м (максимальна – 10-12 м), однак у верхній та середній течії часто зустрічаються мілководні ділянки. Дно піщане, у розлиттях - мулисте. Через малий перепад висот швидкість течії не перевищує 0,1 м/с, лише на перекатах вона зростає до 1,5 м/с. Права сторона ріки являє собою високе хвилясте плато, розчленоване сіткою глибоких балок, ярів та річкових долин. Поступово, з віддаленням від ріки з півдня на північ територія підвищується, досягаючи максимальної відмітки 215 м над рівнем моря. З лівої сторони річки Ворскла, територія має доволі спокійний і рівнинний характер. Понад 50% площі Парку займають землі, вкриті лісовою рослинністю, більше 20% – луки, 22% – болота, менше 5% – водойми. Клімат регіону помірно-континентальний. Незважаючи на високий ступінь антропогенного впливу, в басейні річки Ворскла збереглось різноманіття мальовничих ландшафтів лівобережного лісостепу - від низинних заплав, сфагнових боліт до реліктових корінних лісів що характеризуються багатим ресурсним потенціалом, генофондом рослинного і тваринного світу, пам'ятками історії та культури, які потребують нагальної охорони та екологічно обґрунтованого невиснажливого використання.
Рослинний і тваринний світ Гетьманського НПП є досить різноманітним і налічує понад 1013 видів рослин та 2580 видів тварин, серед яких багато, занесені до Червоної книги України (журавель сірий (є символом Парку) (Grus grus), видра річкова (Lutra lutra), горностай (Мustela erminea), мінога українська (Eudontomyzon mariae), джміль моховий (Bombus muscorum), жук-олень (Lucanus cervus cervus), махаон (Papilio machaon), косарики тонкі (Gladiolus tenuis), любка дволиста (Platanthera/Orchis bifolia), пальчатокорінник травневий (Dactylorhiza majalis) та інші). Природна рослинність Гетьманського НПП представлена 5 типами: лісова, чагарникова, лучна, болотна та водна. Однією з основних причин фауністичного багатства є фізико-географічне розташування Парку, його велика площа та різноманітність біотопів, перш за все лучних, водно-болотних і лісових. Загалом для фауни характерне домінування лісостепових видів. Окрім них тут мешкають окремі тайгові види, зустрічаються форми південного походження та західноєвропейських видів. Тваринний світ Гетьманського НПП досить різноманітний, що обумовлено різними природно-територіальними комплексами. Аналіз його фауни показав, що вона відрізняється значним видовим різноманіттям, наявністю реліктових, рідкісних та зникаючих видів. В лісах водяться лось, кабан, козуля, борсук, вовк, лисиця та інші. Птахи представлені такими видами як солов'ї, зорянки, дятли, зозулі, сови, іволги, яструби та інші.
Робота Гетьманського НПП організована по трьох природоохоронних науково-дослідних відділеннях(ПНДВ) - Великописарівському, Тростянецькому та Охтирському та побудована за трьома основними напрямками:
- 1.Охорона, використання та відтворення природних екосистем.
Покладається на службу державної охорони природно-заповідного фонду України. Яка забезпечує диференційований режим щодо охорони, відтворення та використання природних ресурсів згідно з функціональним зонуванням та урахуванням природоохоронної, оздоровчої, наукової, рекреаційної, історико-культурної та інших цінностей природних комплексів та об’єктів, на території Парку.
- 2.Науково-дослідна робота.
- Спрямована на вивчення природних комплексів, процесів, забезпечення постійного спостереження за їхніми змінами, екологічного прогнозування, розробки наукових основ охорони, відтворення і невиснажливого використання природних ресурсів та особливо цінних об'єктів.
- 3.Еколого-освітня та рекреаційна діяльність.
Парк є центром організації екологічної освіти, виховання екологічної культури населення та відвідувачів, організованого туризму, відпочинку, оздоровлення та інших видів рекреаційної діяльності в природних умовах.
Чому «Гетьманський»? Назва парку пов’язана зі славними козацькими традиціями Сумщини. Гетьманщина (офіційна назва: Військо Запорозьке) — українська держава на території центральної і північно-східної України, яка утворилася внаслідок Зборівського договору 1649 року. Після проголошення Глухова столицею Гетьманщини правили тут чотири гетьмани (Данило Апостол, Іван Скоропадський, Кирило Розумовський та Павло Полуботок). На території Сумщини знаходились центральні державні установи Гетьманщини, а також гетьманські маєтки. При розгляді історичних фактів помітна роль Сумщини, її непересічне і неординарне значення не тільки в українській історії 18 століття, а й для подальшого розвитку процесу національного відродження нашої держави.
Як дістатись: Географічний центроїд Парку (село Климентове, Охтирського району) перетинає автошлях Н-12 (Суми - Полтава), в містах Охтирка, Тростянець та смт. Велика Писарівка є автобусні станції, а також в місті Тростянець розташована залізнична станція «Смородине».
Новини
Екологічний урок для учнів 9–11 класів
Провідні фахівці з екологічної освіти Гетьманського НПП провели пізнавальний екологічний урок для учнів 9–11 класів філії Ліцею №1.
Під час зустрічі діти мали можливість побачити справжню Червону книгу України – видання, у якому зібрано рідкісні та зникаючі види рослин і тварин нашої держави. Фахівці розповіли, чому ці види потребують особливої охорони, як діяльність людини впливає на природу та що кожен із нас може зробити для її збереження.
Особливу увагу приділили окремим представникам Червоної книги: говорили про їхні унікальні особливості, місця поширення та загрози, з якими вони стикаються. Живі приклади та цікаві факти допомогли учням краще зрозуміти цінність біорізноманіття рідного краю.
Школярі із зацікавленням слухали, ставили багато запитань і активно долучалися до обговорення. Приємно бачити, що молодь небайдужа до природи й готова вчитися відповідальному ставленню до довкілля.
Віримо, що такі зустрічі формують екологічну свідомість і надихають нове покоління берегти те, що подарувала нам природа!
"Берегти пернатих — берегти природу"
Зима — непростий час для птахів. Холод, сніг і нестача їжі змушують пернатих докладати значно більше зусиль, щоб вижити. Саме тому взимку їм особливо потрібна наша підтримка, турбота та увага. Допомагаючи птахам у холодну пору року, ми зберігаємо природну рівновагу й вчимося бути добрими та відповідальними.
Разом із учнями групи продовженого дня Охтирська ЗОШ І-ІІ ст. 6 ми вирушили у захопливу подорож у світ зимуючих птахів. Вчилися впізнавати пернатих друзів за їхнім співом, слухали уважно й дивувалися, наскільки різними та мелодійними бувають пташині голоси.
Під час пізнавального експерименту з’ясували, чому пташине пір’я не мокне, і зрозуміли, як природа подбала про своїх мешканців у холодну пору року.
На завершення нашої зустрічі діти з великою радістю розвісили еко-годівнички на подвір’ї школи — маленькі, але дуже важливі кроки назустріч турботі та доброті. Адже піклуючись про птахів узимку, ми вчимося берегти природу і світ навколо нас.
Водно-болотні угіддя - живе серце природи.
На передодні Всесвітнього дня водно-болотних угідь, який відзначають 2 лютого, працівниця Гетьманського національного природного парку провела для учнів 5 класу пізнавальне засідання, присвячене водно-болотним угіддям — унікальним природним екосистемам, що відіграють надзвичайно важливу роль у житті планети.
Під час зустрічі школярі дізналися, що болота, заплави річок, озера та прибережні території є справжніми «природними фільтрами»: вони очищують воду, затримують забруднення та підтримують її якість.
Окрему увагу приділили нашій природній артерії — річці Ворсклі. Саме водно-болотні угіддя вздовж її берегів допомагають зберігати водний баланс, запобігають повеням і посухам, а також є домівкою для багатьох видів рослин, птахів, земноводних і комах. Для багатьох живих організмів ці території є місцем життя, розмноження та відпочинку під час міграцій.
Також говорили про те, що водно-болотні угіддя впливають на клімат: вони накопичують вологу, зменшують спеку влітку та підтримують природну рівновагу. Окрім екологічного значення, такі місця мають і важливу цінність для людини — це простір тиші, відновлення та внутрішньої рівноваги, справжні місця сили.
Для наочності працівниця парку продемонструвала роздруковані фотографії Замкової гори в селі Куземен, з якої добре видно масштаби річки Ворскли та прилеглих водно-болотних територій. Ці світлини допомогли учням усвідомити, наскільки тісно пов’язані річка, болота та життя навколо них.
Захід пройшов у теплій атмосфері та став ще одним кроком до формування екологічної свідомості й дбайливого ставлення до природи.


